Кримінальна відповідальність за правопорушення, пов’язані з посяганням на діяльність державних та громадських діячів в Україні

Анотація

Стаття присвячена проблематиці кримінальної відповідальності за правопорушення, пов’язані з посяганням на діяльність державних та громадських діячів в Україні. Науковий огляд демонструє, що в науці кримінального права недостатньо уваги приділено комплексному дослідженню відповідальності за такі правопорушення. Мета даного дослідження полягає у всебічному вивченні форм і змісту кримінальної відповідальності за такі правопорушення, їх нормативного відображення, а також у виявленні проблем їх застосування на практиці. Автор наголошує, що ефективна кримінально-правова охорона діяльності цих осіб повинна базуватися на поєднанні криміналізації та пеналізації, де наявність відповідних норм у законі є лише початковим етапом. В статті досліджуються різні види кримінальних правопорушень, від проступків до особливо тяжких злочинів, які зокрема, передбачені ст.ст. 112, 163, 344, 346, 351, 351-1, 351-2 КК України та аналізуються передбачені для цих правопорушень санкції. Аналіз цих санкцій показав досить широкий спектр видів покарань, наявність альтернативи для індивідуалізації та адекватності кримінально-правого впливу, поєднання основних та додаткових видів покарань. В результаті дослідження автор дійшов висновку про відсутність системи та узгодження вертикальних та горизонтальних зв’язків аналізованих кримінальних правопорушень. Унікальність статті полягає в її системному підході до аналізу кримінальної відповідальності за правопорушення, що посягають на діяльність державних і громадських діячів. Автор зосереджуються на аналізі санкцій, вивчаючи пропорційність та достатність покарань, системно-правові зв’язки між кримінально-правовими нормами, а також практику застосування цих норм судами України. Дана стаття загострює увагу до проблеми низького рівня фактичної реалізації існуючих кримінально-правових норм, що містять відповідальність за посягання на діяльність державних і громадських діячів. Автор пропонує переглянути підходи до формування кримінального законодавства в цілому, виключаючи необґрунтовані спеціальні норми та використовуючи інші засоби диференціації кримінальної відповідальності. Стаття не тільки виявляє існуючі проблеми, але й пропонує шляхи їх вирішення, зокрема, рекомендує уточнення законодавчих норм і удосконалення механізмів правозастосування. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення ефективності кримінального переслідування у сучасних нелегких умовах, що є важливим для забезпечення кримінально-правової охорони діяльності державних та громадських діячів в Україні.