Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України): аналіз правових позицій Верховного Суду

Анотація

У статті проаналізовано позиції Верховного Суду щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Зазначено, що тлумачення умов звільнення, а саме вчинення вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, не є дискусійним і судова практика у цьому випадку одностайна. Натомість констатується, що тлумачення підстав вказаного виду звільнення у судовій практиці містить суперечності, а також існують питання, які по сьогоднішній день нерозв’язані. Стверджено, що правові позиції щодо розуміння поняття «примирення» є послідовними. Зазначається, що смерть потерпілого виключає можливість примирення, однак питання щодо можливої реалізації волевиявлення на примирення неповнолітнім, малолітнім, недієздатним чи обмежено дієздатним потерпілим залишається відкритим. Згадуються рішення ВС у справах про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 46 КК України, винного, який вчинив кримінальне правопорушення проти громадського порядку. Зазначено, що однозначної відповіді, чи можливе застосування такого виду звільнення у кримінальних правопорушеннях, які заподіюють або створюють реальну загрозу заподіяння істотної шкоди не лише приватним особам, а й публічним інтересам, не дано, однак і не заперечено можливості застосування цього виду звільнення у таких справах. Зроблено висновок, що у випадку, коли кримінальним правопорушенням не заподіяно шкоду або не завдано збитки, застосування ст. 46 КК України можливе без встановлення зазначеної підстави звільнення. Вказується, що відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди може бути за погодженням з потерпілим неповним. Зазначається, що залишаються невирішеними питання про можливість потерпілого відмовитись від компенсації, а також досягти згоди щодо відшкодування збитків чи усунення шкоди в майбутньому. Згадано також позиції ВС, які констатують, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим є обов’язковим видом звільнення.