Сфера державного нагляду та контролю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на етапі становлення та розвитку ринків капіталу в Україні

Анотація

У статті зроблений аналіз законодавчих актів, якими визначалася сфера реалізації контрольних та наглядових повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) під час зародження та формування ринку цінних паперів в Україні з метою виявлення тенденцій розвитку цього напрямку правового регулювання відносин на ринках капіталу. Показано зміни у системі органів державного управління на ринку цінних паперів. Відзначається, що функція державного контролю за предметними та функціональними ознаками була розподілена між трьома органами. При цьому центральне місце було відведено Комісії. Відзначено стійку тенденцію до розширення законодавцем напрямків діяльності та кола питань Комісії. Розширення сфери державного контролю Комісії та кола підконтрольних суб’єктів мало своє логічне обґрунтування, яке визначалося предметом їхньої діяльності. Але сфера державного контролю розширилася до неімовірних масштабів і вимагала значних людських і матеріальних ресурсів, що вимагало реформування структури і методів її роботи. У статті відзначено істотні зміни у визначенні форм реалізації контрольних повноважень Комісії. У контексті завдань, визначених чинною редакцією Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» набуває другорядного значення державний контроль із властивим йому основним методом планових перевірок, а на перший план виходять методи спостережень за подіями на ринках капіталу, характерні для державного нагляду. Увага законодавця переміщується з контролю за учасниками ринків на стан функціонування ринків, що у свою чергу потребує подальшого розвитку системи спостережень та вдосконалення наглядових повноважень. Цей підхід знаходить розвиток при визначенні змісту діяльності Комісії. Подальший розвиток відносин держави та підвладних суб’єктів вимагає диференційованого підходу до регламентації її контрольної та наглядової функції з метою зменшення сфери застосування заходів державного контролю і лібералізації економіки.