Підстави формування податкового глосарію за рахунок термінів інших галузей законодавства

Автор(и)

  • О. Є. Деменко кандидат юридичних наук, асистент кафедри фінансового права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0009-0005-4992-9907

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.3.10

Ключові слова:

податкове законодавство, категорії податкового законодавства, межа галузевого регулювання податкових відносин, норма податкового закону, Податковий кодекс України, податковий глосарій

Анотація

Визначається, що формування системи податкових термінів передбачає включення не лише понять, які мають виключно податково-правову природу. Так, є поняття, які мають міжгалузеве, загальноправове значення, характер та наслідки. Зрозуміло, що певна низка понять має усталене значення, зміст якого не відрізняється в окремих галузевих режимах регулювання. Більш того, деякі положення взагалі розуміються та визначаються на межі наукових галузей. А є поняття, які без змін запозичені із інших галузей законодавства. Виділено декілька груп категорій, які мають іншу галузеву спрямованість: а) цивільно-правову (господарсько-правову) визначеність має низка понять, зміст яких не є предметом податково-правового регулювання. Ще більш дивує закріплення серед норм які мають регулювати вихідні засади податкового регулювання просто механічні посилання на законодавчі приписи інших галузей. Означено, що безпідставність подібних посилань пов’язана із передбаченням використання тих положень, які мають використовуватись і без такого акценту. Якщо немає ніяких галузевих специфічних ознак того чи іншого поняття в сенсі особливостей режиму податкового регулювання, то немає і необхідності на нього посилатися таким чином; б) зайвим виглядає і визначення понять, які уособлюють земельноправове значення окремих категорій. Так, визначаючи власників земельних ділянок, йдеться про юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно; в) також проблемним, на наш погляд, виглядає і поверхове дублювання положень ст. 14 Податкового кодексу України з нормами бюджетного законодавства. Зрозуміло, що і податкове і бюджетне регулювання здійснюється на єдиних, однотипних фінансово-правових засадах. Але, навряд чи, це дає підстави перемішувати норми окремих підгалузевих кодифікованих актів.

Розглянута дивна побудова штучних сукупностей якихось понять в розумінні окремого розділу Податкового кодексу України – це поняття, які мають непринципове значення, певний похідний характер, або взагалі є беззмістовним. Навряд чи, до системного угрупування визначальних, засадничих понять для податкового регулювання треба відносити конструкції, які деталізують лише окремі аспекти справляння спеціальних податків та зборів.

Підсумовано, що сформоване на сьогодні системне бачення основних категорій податкового регулювання характеризується декількома рисами. По-перше, наявність такого глосарію є позитивним для податкового регулювання, бо до 2011 року нічого подібного не було. По-друге, зміст ст. 14 Податкового кодексу України, який охоплює ці категорії виражено в дуже суперечливому, недосконалому вигляді. Це стосується як викладення змісту термінів, так і підстав включення їх до цього переліку. По-третє, податковий глосарій мають складати поняття, які мають виключно податкову природу. В крайньому випадку може йтися і про включення термінів, які використовують інше підгалузеве чи галузеве законодавство, але з обов’язковою умовою закріплення особливостей їх змісту, що надає їм участь саме в податкових відносинах.

Посилання

Податковий кодекс України: Закон України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI / Відомості Верховної Ради України. 2011. № 13-14, № 15-16, № 17. Cт. 112.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-04

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право