Новітній погляд на кримінальну відповідальність за шахрайство

Анотація

У статті 41 Конституції України наголошено, що «... ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є не­порушним». Непорушність гарантованого Основним Законом України права власності забезпе­чується цілим механізмом правового регулювання, ключове місце в якому відведено криміналь­но-правовим засобам охорони права власності. Саме у Кримінальному кодексі України визначе­но, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями, що посягають на право власності, та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Зазначені кримінально-пра­вові норми об’єднані у розділ VI Особливої частини КК України «Кримінальні правопорушення проти власності».

Варто відзначити, що саме кримінальні правопорушення проти власності є основною групою кримінальних правопорушень, що реєструються в Україні (за даними офіційної статистичної звітності можна констатувати, що зазначені кримінальні правопорушення становили від 60-70 % від усіх зареєстрованих кримінальних правопорушень в Україні). Одним з найбільш розповсюд­жених видів кримінальних правопорушень проти власності небезпідставно вважається шахрай­ство (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою), кримінальну відповідальність за вчинення якого передбачено статтею 190 КК України. Чинний КК України встановлює відповідальність за шахрайство не тільки у цій статті, яка розмі­щена у Розділі VI Особливої частини КК України «Кримінальні правопорушення проти влас­ності», але також в інших статтях, які мають місце у різних розділах закону про кримінальну відповідальність.

Базове поняття шахрайства надається законодавцем у диспозиції статті 190 КК України, яка є загальною нормою про відповідальність за шахрайство. Інші види шахрайства, за які встанов­люється відповідальність у статтях 222, 262, 289, 308, 312, 313, 357, 410 КК України, є спеціаль­ними нормами. Це потребує системного аналізу нових аспектів проблеми, проведення комплекс­них кримінально-правових досліджень шахрайства, який проявляється у різноманітних діяннях, передбачених кількома статтями закону про кримінальну відповідальність, встановлення спіль­них рис цих діянь та їх відмінностей і вдосконалення на цих підставах КК України за шахрайство. Незважаючи на очевидну наукову та практичну значущість, ці питання ще не були об’єктом ком­плексного кримінально-правового дослідження. Вирішенню низки науково-прикладних проблем у цій сфері присвячена монографія О. В. Кришевич на тему «Кримінальна відповідальність за шахрайство: доктрина, законодавство, практика».