Конституційний транзит: окремі питання теорії

Автор(и)

  • Д.М. Бєлов доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Заслужений юрист України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7168-9488
  • М.В. Бєлова доктор юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0003-2077-2342

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.4.52

Ключові слова:

конституційний транзит, демократизація, конституційна реформа, post-bellum період, інституційна трансформація, конституціоналізм, Конституція України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномену конституційного транзиту та його особливостей в контексті сучасного розвитку України. Автор розглядає конституційний транзит як складний, багатовимірний процес, що охоплює широкий спектр правових, політичних та соціальних змін. У роботі аналізуються теоретичні засади конституційного транзиту, його окремі етапи та ключові фактори, що впливають на успішність демократичних перетворень.

Особлива увага приділяється специфіці конституційного транзиту в Україні, зокрема в умо­вахросійсько-української війни та post-bellum періоду. Автор виділяє основні проблеми, з якими стикається Україна в процесі конституційних трансформацій, включаючи нестабільність демо­кратичнихінститутів, обмеженість економічного потенціалу та кризові явища в культурному се­редовищі.

У статті пропонується аналіз можливих етапів конституційної трансформації України після за­вершеннявійни, включаючи невідкладні зміни для забезпечення національної безпеки, розробку комплексної стратегії реформ, громадське обговорення змін, законодавчий процес та імплемента­цію прийнятих рішень.

Автор підкреслює необхідність врахування національних особливостей, історичних традицій та суспільного менталітету при проведенні конституційних реформ. Наголошується на важливо­сті створення такої інституційної конституційної системи, яка б ефективно координувала діяль­ність усіх суспільних підсистем та регулювала поведінку учасників трансформаційних процесів.

Дослідження демонструє, що конституційний транзит в Україні є частиною глобального про­цесудемократизації, але має свої унікальні риси, зумовлені історичним досвідом та сучасними викликами. Стаття торкається й розуміння складності та багатогранності процесів конституцій­ної трансформації в перехідних суспільствах.

Посилання

Бєлов Д.М. Парадигма українського конституціоналізму. Монографія. В. Березний: РК «Євростандарт», 2011. 400 с.

Бєлов Д.М. Конституційний процес в Україні: окремі аспекти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2011. Випуск 15. Частина 1. С. 84—91.

Бєлов Д.М. Конституційний транзит в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2012. Випуск20. С. 77-81.

Бєлов Д.М. Удосконалення Конституції як спосіб реалізації парадигми конституціоналізму. Форум права. 2012. № 3. С. 62-67.

Проблеми конституційного транзиту в Україні / С.О. Янішевський, О.А. Фісун [та ін.]; за ред. В.М. Яблонського, С.О. Янішевського. К.: НІСД, 2011. 52 с.

Писаренко С. Ми пишемо конституцію навіки. Віче. 2010. № 3. С. 23-25.

Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: підручник. К.: АртЕк, Вища школа, 1997. 611 с.

Мельвиль А.Ю. Про траєкторію посткомуністичних трансформацій. Поліс. 2014. № 2. С. 64-75.

Бунецький Л. Політичний транзит України: інституційний аспект. Вісник СевДТУ. Вип. 91: Політологія: зб. наук. пр. Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2008. С. 49-57.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-28