Поняття, ознаки та види екологічних злочинів у міжнародному праві

Анотація

У статті зосереджено увагу на визначенні поняття екологічних злочинів, зазначено, що в між­народномуправі відсутній єдиний нормативний акт, який містив би визначення такого поняття. Констатовано, що міжнародні інституції, зокрема: Програма ООН з навколишнього середовища, Управління ООН з наркотиків, Європейська комісія, Європол та ін. надають різне тлумачення цим протиправним діям. А універсальні та регіональні міжнародні акти, що криміналізують про­типравні діяння в екологічній сфері (Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на довкілля 1976 р., Конвенція про заборону або обмежен­ня застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію 1980 р. та додаткові протоколи до неї, Лусакська угода про спільні правозастосовні операції, спрямовані на боротьбу з незаконною торгівлею дикою фауною та флорою 1994 р., Директива (ЄС) 2024/1203 про захист навколишнього сере­довища за допомогою кримінального права та заміну Директиви 2008/99/ЄС та 2009/123/ЄС та ін.), в основному містять перелік правопорушень, зобов’язання щодо їх криміналізації сторонами відповідних міжнародних угод, встановлення санкцій, здійснення співпраці тощо.

Зазначено, що факторами, які посилюють небезпеку для природних об’єктів та виживання людства у цілому є способи вчинення протиправних дій (напр., руйнування, великий неконтро- льований вилов риби, забруднення хімікатами водойм, земельних угідь, масштабна неконтрольована і невідновна вирубка лісів тощо). А також поєднання різних форм злочинності, а саме: вчинення злочинів транснаціональними організованими групами, залучення адмінресурсу, корупційних схем, відмивання брудних грошей та ін., які полегшують скоєння злочину, підвищують рівень латентності тощо. Негативною тенденцією є також тісний зв’язок екологічної злочинності з міжнародними конфліктами, які посилюють небезпеку для всіх екологічних об’єктів та фізич­нихосіб.

Суб’єктами протиправних діянь є фізичні особи, компанії, уряди, неофіційні злочинні мережі та організовані злочинні групи. Жертвами екологічних злочинів визнаються окремі особи, грома­ди, населення держави.

Здійснено класифікацію екологічних злочинів в основу якої покладено об’єкти посягання і способи вчинення протиправних дій, відповідно запропоновано розрізняти такі види як: злочини у сфері рибальства, злочинне знищення лісів, злочинне забруднення довкілля, незаконний оборот природних ресурсів, злочини проти дикої природи. Зроблено відповідні висновки і рекомендації.