Абсолютність державного суверенітету в уявленнях мислителів ХVI – XIX cт.

Анотація

У статті висвітлюється проблематика класифікації уявлень про державний суверенітет, що має ключове значення в забезпеченні мирного та рівноправного співіснування держав. Встановлено, що найдоцільнішою є класифікація уявлень про державний суверенітет саме на етапі його фор­мування та становлення в політичному житті держав Європи в пізньому Середньовіччі та Новому часі за критерієм його абсолютності та відносності. З’ясовано, що навіть з огляду на всеосяжну поширеність цих конкуруючих ідей, єдності щодо головних положень кожної з них досягнуто так і не було.

Поклавши в основу ідею можливості обмеження суверенітету держави, яка протягом тривало­го часу користувалася чималою популярністю, було виявлено, що представники наукової спіль­ноти в межах досліджуваного періоду за вказаним критерієм поділяються на: прибічників кон­цепції абсолютного суверенітету, які заперечували будь-яку можливість обмеження суверенітету, вважаючи це неприйнятним; прибічників концепції абсолютного суверенітету, які припускали можливість існування певних обмежень; прибічників концепції відносного суверенітету, що де­кларувалипевні обмеження суверенітету; прибічників концепції відносного суверенітету, що кон­статувалиіснування можливості передачі частини суверенітету міждержавним утворенням.

В цілому, сутність ідеї абсолютного суверенітету вбачається в безмежній або майже безмежній владі суверена, який не несе відповідальності за свої діяння. Констатується, що саме такі ідеї покладено в основу трактування змісту суверенітету авторитарними та тоталітарними держава­ми. Водночас свідченням про розглядання категорії суверенітету крізь призму демократичності є просування ідей єдності європейського простору, закріплення концепцій зовнішньої та внутріш­ньої обмеженості держави, що наголошує на готовності держав до жертовності заради спільного блага - мирного співіснування на засадах рівноправності, справедливості та гуманізму.

Отже, проведена класифікація сприяє встановленню історичних підвалин різних тлумачень змісту суверенітету державами конкуруючих правових систем та надає змогу сформувати кон­цептуальні рамки ідеї суверенітету держави на етапі його затвердження в просторах міжнарод­но-правової системи.