Контроль у міжнародному праві: огляд основних підходів

Автор(и)

  • В.М. Лисик кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка, Україна https://orcid.org/0000-0003-2110-9825
  • Х.В. Шперун кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри національного, міжнародного права та правоохоронної діяльності, Херсонський державний університет, Україна https://orcid.org/0009-0002-4143-5417

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.4.42

Ключові слова:

юрисдикція, суворий контроль, ефективний контроль, загальний контроль, міжнародне гуманітарне право, права людини, збройний конфлікт, міжнародна відповідальність

Анотація

Стаття, присвячена аналізу інституту контролю в міжнародному праві, як один із елементів для присвоєння поведінки сепаратистського утворення чи іншої антиурядової організації дер­жаві в процесі притягнення останньої до міжнародно-правової відповідальності за вчинення між­народнопротиправні діяння, в першу чергу масові порушення прав людини. Наголошується на зростанні важливості питання контролю в умовах сучасних збройних конфліктів, де все частіше використовуються «проксі» сили, що діють формально незалежно, але насправді підконтрольні державам. Це викликає нові виклики для міжнародного права, особливо у сфері захисту прав лю­дини в тому числі під час збройних конфліктів та відповідальності держав.

Досліджено положення деяких міжнародних документів, які стосуються питання відповідаль­ності держав за міжнародно протиправні діяння, і зокрема ті їх положення що передбачають атри­буцію поведінки осіб або груп осіб, які діють «за вказівками», або «під керівництвом», або «під контролем» держави.

В статті розглядаються три основні концепції контролю, а саме: суворий контроль, ефектив­ний контроль та загальний контроль. Автори детально аналізують історію виникнення та розвит­кукожної концепції, а також пояснюють основні відмінності між ними, розкривають їх сильні та слабкі сторони. Стверджується, що суворий контроль вимагає повної залежності організації від держави, тоді як ефективний контроль допускає автономію організації, але вимагає наявності певного впливу держави на її дії. Загальний контроль підкреслює важливість структурованої взаємодії між державою та угрупуванням.

Автори наводять приклади застосування цих концепцій у практиці органів міжнародної юсти­ції, зокрема Міжнародного суду ООН, Європейського суду з прав людини, Міжнародного три­буналу для колишньої Югославії, підкреслюючи різницю в підходах до оцінки контролю та від­повідальності держав. Ці приклади свідчать про складність доведення певного рівня контролю, що впливає на вирішення спорів у міжнародних судах.

Посилання

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р. URL:. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text.

Новашок Д.О. Тести на суворий та ефективний контроль у міжнародному праві. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2022. № 1. С. 222-227.

Military and Paramilitary Activities in and against Nicaragua (Nicaragua v. United States of America). International Court of Justice. 1986. URL: https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/70/6505.pdf (date of access: 27.12.2023).

Talmon S. The Various Control Tests in the Law of State Responsibility and the Responsibility of Outside Powers for Acts of Secessionist. The International and Comparative Law Quarterly. 2009. Vol. 58(3), p. 493-517.

Prosecutor v. Dusko Tadić (Appeal Judgment). ICTY. 1999. URL: https://www.icty.Org/x/cases/tadic/acdec/en/020730.htm%20 (date of access: 27.12 2023).

Yong H.L. Reviews on the Concept of Effective Control in International Legal Cases and with Regard to Dokdo. Ocean and Polar Research. 2013. Vol. 35(4), p. 313-322.

Draft articles on Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts, with commentaries 2001. International Law Commission Report, A/56/10 August 2001 URL: https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/9_6_2001.pdf.

Cyprus v. Turkey. Court of Human Rights. European Court of Human Rights. 1996. URL: https://hudoc.echr.coe.int/Eng?i=001-59454.

Loizidou v. Turkey. European Court of Human Rights. 1996. URL: http://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=001-.

Menteę and Others v. Turkey(ARTICLE 50) European Court of Human Rights. 1996. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58206.

Chiragov and Others against Armenia European Court of Human Rights. 1996. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-108383%22]}.

Ilaęcu and Others V. Moldova and Russia. European Court of Human Rights. 1996. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-61886.

Ivan^oc and Others v. Moldova and Russia. European Court of Human Rights. 1996. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-107480.

Nyman E. The Case against Dusko Tadic and the Concept of Control in the ILC-Articles on State Responsibility. University of Lund: Faculty of Law, 2008. 91 р.

Convention (III) relative to the Treatment of Prisoners of War. Geneva, 12 August 1949. Commentary of 2020. Article 2 - Application of the Convention. URL: https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/gciii-1949/article-2/commentary/2020?activeTab=undefined (date of access: 29.12.2023).

Situation in The Democratic Republic of The Congo In The Case Of The Prosecutor V .Thomas Lubanga Dyilo. (Judgment pursuant to Article 74 of the Statute). ICC. 2012. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2012_03942.PDF (date of access: 29.12.2023).

Application of the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Bosnia and Herzegovina v. Serbia and Montenegro). International Court of Justice. 2007 URL: https://www.icjcij.org/files/case-related/91/091-20070226-JUD-01-00-EN.pdf (дата звернення: 20.08.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-28