Особливості лобістської діяльності на сучасному етапі: міжнародно-правовий вимір

Анотація

У статті проведено комплексний міжнародно-правовий аналіз особливостей лобістської ді­яльності на сучасному етапі в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України та подальшої необхідності гармонізації її законодавства з наявними нормативно-правовими інстру­ментами ЄС та Північноатлантичного альянсу.

Виявлено, що лобістська діяльність характеризується загальними рисами, властивими даному явищу, незалежно від його трактування. Зокрема, лобізм передбачає наявність суб’єктів та об’єк­тів впливу; має певні цілі, що виражаються у захисті тих чи інших інтересів визначених суспіль­них груп; базується на застосуванні різних методів, технологій і форм лобістської діяльності.

У рамках правопорядків, в яких передбачено законодавче регулювання лобістської діяльності (в США та на рівні ЄС), в якості лобістів розглядаються як фізичні особи, так і корпоративні структури (так звані «групи тиску»), котрі поділяються на внутрішньодержавних та іноземних агентів. Наявні цілі лобістської діяльності найчастіше охоплюють приватні інтереси конкретної особи чи групи осіб, проте лобісти можуть представляти і суспільно значущі інтереси, пересліду­ючи досягнення суспільно-корисних цілей.

Зазначені цілі лобізму можливо досягти шляхом використання різних форм та методів лобіст­ської діяльності. В Україні використовуються всі три форми лобістської діяльності - прямий, непрямий і внутрішній лобізм. Однак, лише деякі аспекти, пов’язані з непрямим лобіюванням інтересів, повинні бути врегульовані в законодавчому порядку.

Залежно від рівня дієвості тиску на владу, виділяються сильні та м’які методи лобізму. Проте погрози, шантаж та інші різновиди здійснення тиску, пов’язані з явно протиправними діями, не можна вважати методами лобістської діяльності у власне юридичному значенні цього терміну.

Відтак, у міжнародно-правовій доктрині існують різноманітні класифікації форм, методів і різ­новидів лобізму, введені задля виявлення специфіки і відмінних ознак лобіювання залежно від тих чи інших умов розвитку держави та суспільства. Тому повноцінне вивчення лобістської діяльності в Україні можливе виключно за умови приділення належної наукової уваги особливостям лобістських практик, що імплементуються професійними лобістами як у США, так і в державах-членах ЄС.