Особливості лобістської діяльності на сучасному етапі: міжнародно-правовий вимір

Автор(и)

  • М.О. Лазарева юрист-міжнародник, радник Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Україна https://orcid.org/0009-0005-9127-0747

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.4.41

Ключові слова:

лобізм, лобістська діяльність, лобіювання, Україна, ЄС, США, міжнародно-правове регулювання

Анотація

У статті проведено комплексний міжнародно-правовий аналіз особливостей лобістської ді­яльності на сучасному етапі в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України та подальшої необхідності гармонізації її законодавства з наявними нормативно-правовими інстру­ментами ЄС та Північноатлантичного альянсу.

Виявлено, що лобістська діяльність характеризується загальними рисами, властивими даному явищу, незалежно від його трактування. Зокрема, лобізм передбачає наявність суб’єктів та об’єк­тів впливу; має певні цілі, що виражаються у захисті тих чи інших інтересів визначених суспіль­них груп; базується на застосуванні різних методів, технологій і форм лобістської діяльності.

У рамках правопорядків, в яких передбачено законодавче регулювання лобістської діяльності (в США та на рівні ЄС), в якості лобістів розглядаються як фізичні особи, так і корпоративні структури (так звані «групи тиску»), котрі поділяються на внутрішньодержавних та іноземних агентів. Наявні цілі лобістської діяльності найчастіше охоплюють приватні інтереси конкретної особи чи групи осіб, проте лобісти можуть представляти і суспільно значущі інтереси, пересліду­ючи досягнення суспільно-корисних цілей.

Зазначені цілі лобізму можливо досягти шляхом використання різних форм та методів лобіст­ської діяльності. В Україні використовуються всі три форми лобістської діяльності - прямий, непрямий і внутрішній лобізм. Однак, лише деякі аспекти, пов’язані з непрямим лобіюванням інтересів, повинні бути врегульовані в законодавчому порядку.

Залежно від рівня дієвості тиску на владу, виділяються сильні та м’які методи лобізму. Проте погрози, шантаж та інші різновиди здійснення тиску, пов’язані з явно протиправними діями, не можна вважати методами лобістської діяльності у власне юридичному значенні цього терміну.

Відтак, у міжнародно-правовій доктрині існують різноманітні класифікації форм, методів і різ­новидів лобізму, введені задля виявлення специфіки і відмінних ознак лобіювання залежно від тих чи інших умов розвитку держави та суспільства. Тому повноцінне вивчення лобістської діяльності в Україні можливе виключно за умови приділення належної наукової уваги особливостям лобістських практик, що імплементуються професійними лобістами як у США, так і в державах-членах ЄС.

Посилання

Лавренов Д.А. Зарубіжний досвід правового забезпечення лобізму та його адаптація до українських політичних реалій. Політологічний вісник. 2014. Вип. 73. С. 452-469.

Козинець О.Г., Новомлинець А.О. Лобізм у політиці: зарубіжний досвід та українські реалії. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2023. № 1. С. 68-71. URL: http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/277602/272368 (дата звернення: 10.07.2024).

Стременовський С.М. Суб’єкти та об’єкти лобіювання в правотворчому процесі: перспективи законодавчої регламентації в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «ПРАВО». 2018. Т. 1. Вип. 48. С. 44-47.

Lobbying Disclosure Act of 1995. Office of the Clerk: U.S. House of Representatives. URL: https://lobbyingdisclosure.house.gov/lda.html (дата звернення: 11.07.2024).

COM(2006) 194 final. Green Paper: European Transparency Initiative of 3 May 2006 / Commission of the European Communities. 17 p. URL: http://europa.eu/documents/comm/green_papers/pdf/com2006_194_en.pdf (дата звернення: 08.07.2024).

Zetter L. Lobbying. The Art of Political Persuation. London: Harriman House LTD, 2008. 454 p.

Waterhouse B.C. Lobbying America: The Politics of Business from Nixon to NAFTA. Princeton, NJ: Princeton University Press, 2014. 368 p.

Sharma A. Indian Lobbying and Its Influence in US Decision Making: Post-Cold War. New Delhi: SAGE Publications, 2017. 303 p.

Wolpe B.C., Levine B.J. Lobbying Congress: How the System Works. 2nd ed. Washington, D.C.: Congressional Quarterly Inc., 2016. 324 р.

Яровой Т. Цілі та функції лобістської діяльності в Україні: реалії сьогодення та еволюційний прогноз. Публічне урядування. 2018. № 1(11). С. 335-345.

Коцупал Д.В. Лобізм у публічному управлінні: сутність, особливості та функції. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Публічне управління та адміністрування». 2023. Т. 34(73). № 5. С. 30-35.

Apter D.E. Introduction to Political Analysis. Cambridge: Winthrop Publishers, 1977. 558 p.

Росенко М.І. Лобізм і його роль в діяльності сучасних парламентів. Шляхи удосконалення регламентації діяльності лобістів в парламентах України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2010. № 11. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=214 (дата звернення: 27.06.2024).

Рихлік В.А. Сучасні технології політичного лобіювання. Політологічний вісник. 2015. Вип. 77. С. 318-322.

Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин / за заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйко; Хмельницький ун-т управління та права. Центр дослідження проблем публічного права. Хмельницький: ХУУП, 2007. 236 c.

Ворчакова І.Є. Лобізм в політиці: сутність явища та способи реалізації. European Political and Law Discourse. 2018. № 1(5). С. 105-110.

Holyoke T.T. Competitive Interests: Competition and Compromise in American Interest Group Politics. Washington, DC: Georgetown University Press, 2011. 208 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-28