Правовий статус Верховного представника ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки

Анотація

У статті досліджено правовий статус Верховного представника ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки. З’ясовано, що Верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки призначається Європейською радою кваліфікованою більшістю голосів за по­годженняміз Головою Європейської комісії та за згодою Європейського парламенту. Верховний представник є відповідальним перед Європейською комісією, Радою ЄС і Європейським парла­ментом. Європейський парламент може оголосити вотум недовіри Європейській комісії, наслід­ком чого буде відставка й Верховного представника ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки, який водночас зберігатиме свою посаду в Раді ЄС до призначення нового складу Євро­пейської комісії.

Верховний представник ЄС очолює Раду закордонних справ та сприяє своїми пропозиціями підготовці спільної зовнішньої й безпекової політики та забезпечує виконання рішень, схвалених Європейською радою та Радою ЄС. Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки є одним із заступників Голови Європейської комісії. Основним завданням Вер­ховного представника на цій посаді є забезпечення узгодженості та послідовності зовнішньої діяльності Європейського Союзу. Верховному представнику ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки під час виконання його повноважень допомагає Європейська служба з питань зовнішньої діяльності.

Визначено, що Верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки виконує такі завдання: участь у роботі Європейської ради; проведення та імплементація СЗП- ПБ; роль заступника Голови Європейської комісії; управління ЄСЗД, уключаючи представництва ЄС; медіація; запит до Комітету з питань політики та безпеки щодо отримання висновку у СЗП- ПБ; право на розробку проєкту СПБО (можливо, спільно з Європейською комісією); координація цивільних і військових аспектів; керівництво місією, доручене Радою ЄС групі держав-членів; співробітництво щодо реалізації структурної співпраці.