Роль Організації Об’єднаних Націй у захисті прав жінок: від стратегій до реалізації

Анотація

Висвітлено значущість Організації Об’єднаних Націй (ООН) у реалізації та захисті прав жінок на глобальному рівні. Зокрема, йде мова про стратегії, які Організація Об’єднаних Націй розро­бляє та впроваджує для покращення становища жінок у різних куточках світу, через свої спеціалі­зовані інституції та інші важливі механізми для підтримки сталого розвитку.

У статті детально розглядаються основні новації та програми ООН, міжнародно-правові акти щодо захисту прав жінок, зокрема, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р. (CEDAW) та здійснюється огляд досягнень і викликів у реалізації цих ініціатив. Аналізується, як ООН здійснює правову підтримку, технічну допомогу та стратегічні рекоменда­ції для держав-членів, а також роль моніторингу і звітності в забезпеченні відповідності міжна­родним стандартам.

Значну увагу приділено прикладам успішних проєктів, що призвели до змін у законодавстві різних країн та соціальних практиках. Крім того, обговорюються основні труднощі та бар’єри, з якими стикається ООН у своїй діяльності, та пропонуються рекомендації для підвищення ефек­тивності її зусиль щодо захисту прав жінок у майбутньому.

Зокрема, окреслено роль структури ООН Жінки в питаннях, які стосуються захисту прав жі­нок та дівчат. ООН Жінки - це агенція Організації Об’єднаних Націй, що займається питаннями ґендерної рівності та розширенням прав і можливостей жінок. Структура ООН Жінки була ство­рена для захисту прав жінок і дівчат та прискорення реагування на їхні потреби в усьому світі. ООН Жінки працює над тим, щоб жінки та чоловіки були рівними партнерами та бенефіціарами гуманітарної діяльності. ООН Жінки зосереджує свою діяльність у сфері запобігання кризам, за­безпеченняготовності та реагування на них з метою зменшення вразливості, подолання ризиків, сприяння стійкості та лідерству жінок через нормативну підтримку, надання допомоги держа­вам-членам та Організації Об’єднаних Націй у розробці та впровадженні відповідної політики, координації між системою Організації Об’єднаних Націй та гуманітарним співтовариством, а та­кож через розробку програм на місцях.