Теоретико-правовий вимір воєнної дипломатії у контексті мирного вирішення міжнародних спорів

Анотація

Дослідження воєнної дипломатії під впливом глобальних викликів, що ставлять під загрозу міжнародну безпеку та стабільність, набуває все більшої важливості. Дана наукова робота при­свяченадослідженню воєнної дипломатії як інструменту мирного вирішення міжнародних спорів.

У статті здійснено теоретико-правове дослідження воєнної дипломатії у контексті мирного вирішення міжнародних спорів. Опрацьовано фундаментальні міжнародні нормативно-правові акти, які закріплюють основоположні засади вирішення міжнародних спорів мирним шляхом та охарактеризовано їхній зміст. Запропоновано основні критерії для розмежування дипломатичних та судових засобів вирішення міжнародних спорів: нормативно-правова основа, форма реалізації, суб’єкти впливу та характер досягнутого результату.

Сформовано короткий історичний дискурс становлення інституту дипломатії та деталізовано підходи до визначення поняття «дипломатія». За допомогою використання загальнонаукових та спеціальних, емпіричних та теоретичних, кількісних та якісних методів наукового дослідження, здійснено деталізацію феномену воєнної дипломатії через призму запропонованих критеріїв, зо­крема визначено особливості даної категорії через її нормативно-правову основу, форми реаліза­ції, суб’єктів впливу та характер досягнутого результату. Сформульовано мету воєнної диплома­тії. Виокремлено цілі, форми та методи воєнної дипломатії у контексті означуваної проблематики.

В процесі дослідження розглянуто також воєнно-дипломатичний інструментарій, спрямова­ний на попередження або вирішення міжнародних конфліктів, зокрема: дипломатичні конферен­ції, наради, конгреси, зустрічі. Особливу увагу приділено «мирним конференціям», як засобу ре­алізації воєнної дипломатії, а також виокремлено три типи мирних конференцій спрямованих на вирішення конфліктів: конференція, яка або слідує за «великим» конфліктом, або проводиться для переговорів про припинення одного з них; конференція з метою сприяння «загальному» миру в усьому світі або щодо пом’якшення та врегулювання виникнення конфлікту; глобальні конфе­ренції.