Регламент Ради (ЄС) 2019/1111 та його сфера застосування щодо захисту дітей без супроводу, які шукають притулку

Анотація

Статтю присвячено правовому аналізу особливостей Регламенту Ради (ЄС) 2019/1111 в аспекті його застосування щодо захисту дітей без супроводу, які шукають притулку. У статті підкреслю­ється, що право Європейського Союзу передбачає, що діти без супроводу, які мігрують із третіх країн до ЄС повинні бути захищені, незалежно від того підпадають вони під загальну європей­ську систему надання притулку. Вагоме значення у даному контексті має Європейський Регламент (ЄС) 2019/1111, який гарантує захист дітей без супроводу, що мігрують до ЄС, через встановлен­нябатьківської відповідальності. Хоча збереження сімейної єдності відповідає найкращим інтер­есам дитини, право на возз’єднання сім’ї не завжди є простим і можливим для дітей-мігрантів без супроводу, які часто не мають документів. До того ж, реалізація права на возз’єднання не завжди відповідає принципу найкращих інтересів таких дітей. Тому після прибуття таких дітей вкрай важливо терміново призначити опікуна, який би міг відстоювати їхні інтереси та забезпечувати їхній захист. Щоб прискорити процес призначення та сприяти ефективній реалізації інших за­ходів захисту, Регламент 2019/1111, передбачає можливість ухвалення запобіжних і тимчасових заходів. З огляду на зазначене суди будь-якої держави-члена мають право вживати тимчасові та запобіжні національні заходи, якщо такі заходи передбачені у внутрішньому законодавстві цієї держави-члена. На сьогодні прецедентною практикою Суду ЄС сформульовано три кумулятивні вимоги щодо тимчасових та запобіжних заходів: захід має бути тимчасовим, мати терміновий характер і має бути вжитим стосовно дитини, яка перебуває в державі-члені, яка розглядатиме справу. Юрисдикція повинна бути визначена державою-членом постійного проживання дитини, за винятком певних ситуацій, наприклад, коли відбувається зміна місця проживання дитини або відповідно до угоди між суб’єктами батьківської відповідальності. Якщо жодне з проваджень у справах щодо батьківської відповідальності не завершено, а звичайне місце проживання дитини змінюється після законного переселення, юрисдикція повинна залишатися за дитиною для забез­печенняблизькості.