Проблеми захисту права власності в кримінальному провадженні в контексті права на доступ до суду

Анотація

Стаття присвячена дослідженню процесуального механізму захисту конституційного права власності в кримінальному провадженні в контексті права на доступ до суду. Констатується, що Європейський суд з прав людини крізь призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що «втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотри­манням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимога­ми захисту основоположних прав особи. Визначається, що недоторканність права власності є однією з основних засад кримінального провадження. Аналізується процесуальний механізм ініціювання або здійснення іншої відповідної дії задля захисту своїх прав і свобод, захисту своєї власності особою (власник або законний користувач майна), у якої майно тимчасово ви­лучено (за виключенням випадку, якщо ця особа - підозрюваний). Зокрема, аргументується, що власник або законний користувач майна, який не наділений іншим процесуальним статусом у кримінальному провадженні, й є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, яка має право оскаржити бездіяльність, яка полягає у непо­верненні тимчасово вилученого майна. Підтримується точка зору, що враховуючи нормативний зміст засади змагальності, учасник кримінального провадження, який подав скаргу, повинен довести кожну обставину, яку в ній викладено, а слідчий, дізнавач, прокурор мають право, оскільки участь у судовому засіданні не є їхнім обов’язком, спростовувати доводи скарги та обґрунтовувати правомірність своєї процесуальної поведінки, а також сторони не позбавлені права у судовому засіданні навести додаткові аргументи на користь своєї позиції, які не викла­дені у скарзі чи в оскаржуваному рішенні. Зазначається, що обмеження законодавцем права особи на оскарження рішення слідчого судді може бути виправданим лише щодо оскарження ухвал, які не обмежують основоположні права, визначені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, не перешкоджають доступу до правосуддя. В інших випадках особи повинні мати право на інстанційне оскарження відповідної ухвали слід­чого судді, оскільки забезпечення контролю судової влади усіх дій та рішень у кримінальному провадженні, які так чи інакше обмежують права особи, має суттєве значення для відповідності законодавства європейським стандартам.