Порушення правил предметної підслідності у кримінальному процесі
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.4.17Ключові слова:
кримінальне провадження, загальні положення, підслідність, органи досудового розслідування, порушення підслідності, судова практикаАнотація
Вказується, проблема визначення та зміни підслідності за конкретним органом досудового розслідування завжди була актуальною серед українських науковців-процесуалістів та практичнихпрацівників. Упродовж останніх років ця тема стала вкрай важливою, адже в Україні збільшилась кількість органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування.
Проаналізовано підходи різних науковців-процесуалістів до визначення категорії «предметної підслідності». Звернено увагу на те, що підслідність дає можливість розподілити кримінальні провадження як між окремими органами досудового розслідування, так і між окремими підрозділами в одному органі досудового розслідування. Підслідність кримінальних проваджень є лише одним із елементів компетенції, за допомогою якого визначається предмет відання конкретного органу досудового розслідування. Актуальність дослідження підслідності кримінальних проваджень зумовлена тим, що в науці кримінального процесу є чисельні розбіжності у підходах до розуміння сутності такої правової категорії взагалі та шляхів вирішення окремих проблем розмежуваннякомпетенції органів досудового розслідування зокрема. Наявні у правозастосовній практиці проблеми під час визначення підслідності кримінальних проваджень навряд чи можливо пояснити виключно суб’єктивними чинниками, а саме неправильним застосуванням кримінального процесуального законодавства окремими посадовими особами. Акцентовано увагу на постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, де визначено чіткі критерії для визнання досудового розслідування ефективним. Крім цього, узагальнено запропоновані науковцямипідходи щодо застосування норм кримінального процесуального закону, що регламентують інститут підслідності кримінальних проваджень. Досліджуються основні складові частини правового інституту підслідності кримінальних проваджень, їх риси та властивості. Також необхідно запровадження обмежень в оскарженні підслідності учасниками кримінального провадження, оскільки це суперечить загальним засадам кримінального провадження.
Посилання
Захаров О.В. Підвідомчість скарг на бездіяльність органів прокуратури щодо розгляду і вирішення заяв про злочини. Адвокат. 2010. № 6. С. 15.
Кримінальний процес: підручник / за заг. ред. В.В. Коваленка, Л.Д. Удалової, Д.П. Письменного. Київ: Центр учбової літератури, 2013. С. 214-215.
Кримінальний процес: підручник / за ред. Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної. Харків: Право, 2010. 608 с.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n2035.
Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2022 року. Справа № 225/3731/18 URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104019953.
Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2023 року. Справа № 334/3698/16-к URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113282425.
Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08 лютого 2023 року. Справа № 135/1003/19 URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108930824.
Яновська С.Г. Кримінально-процесуальне право України: навчально-методичний посібник. Київ: КНЕУ, 2003. 207 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 М. Снігур
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.