Ефективність розслідування домашнього насильства: стандарти Стамбульської конвенції та практика ЄСПЛ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ефективності розслідування домашнього насильства за стан­дартами Стамбульської конвенції та практикою ЄСПЛ. Наголошено на специфіці кримінальних проваджень щодо домашнього насильства у юридичному та психологічному контекстах. Розкрито стандарти досудового розслідування за Стамбульською конвенцією та практикою ЄСПЛ (належ­ність (адекватна компетентність), ретельність, оперативність, залученість потерпілого до розслі­дування,незалежність, врахування характеру домашнього насильства).

Особливу увагу приділено належності (адекватній компететності), ретельності та залученості потерпілого (підхід, орієнтований на потерпілого).

Доведено, що Стамбульська конвенція та практика ЄСПЛ демонструють потребу ефективності розслідування домашнього насильства та врахування інтересів і потреб особи. Правильний ба­ланс на практиці може бути складно забезпечити, адже, з одного боку, домашнє насильство вже давно не вважається суто «сімейною справою», а кривдник, звикнувши до безкарності, продов­жуватименасильницькі дії, і не тільки як домашнє насильство. З іншого ж боку, розслідування має враховувати інтереси потерпілих, яких не можна примусити ні ініціювати кримінальне про­вадження,ні дати показання чи пояснення, ні подавати докази і загалом брати активну участь у розслідуванні.

Утім, останнє ніяк не скасовує зобов’язання держави щодо ефективного розслідування, ре­тельного та сумлінного збирання доказів, які, вочевидь, не можуть замикатись виключно на вер­бальній інформації, наданій потерпілими. Ця проблема ще більше актуалізується у разі, якщо ст. 126-1 КК України буде вилучена зі ст. 477 КПК України. Відповідно, на методологічному рівні слід визнати, що баланс може бути забезпечений тоді, коли за доступного роз’яснення потерпі­лимнаслідків, у тому числі негативних, їх вибору не брати активну участь у доказуванні, сторона обвинувачення вживатиме усіх можливих та доречних заходів для збирання та перевірки дока­зів для доведення домашнього насильства, та надавши всебічну оцінку, не віддаючи пріоритет на початковому етапі розслідування тим фактичним даним, які дозволяють закрити кримінальне провадження.

У нормативному аспекті для забезпечення виконання зобов’язань за ст. 56 Стамбульської кон­венції слід внести доповнення до ст. 232 КПК України (аналогічні ч. 7 ст. 336 КПК України).