Щодо поняття виправдання у кримінальному процесі України

Анотація

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від криміналь­них правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального про­вадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до від­повідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У контексті нашої теми дослідження особливого значення набуває законодавче положення: «щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений». Тобто у кожному випадку, коли під час досудового розслідування чи судового провадження буде встановлена невинуватість осо­би, щодо неї має бути застосована належна правова процедура - закриття кримінального прова­дження за реабілітуючими підставами або ухвалення виправдувального вироку.

Метою даної статті є аналіз вітчизняного законодавства та положень науки кримінального про­цесуального права щодо розуміння категорії «виправдання» у кримінальному процесі.

Ні чинний КПК України, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не закріплює поняття «виправдання» як дефініцію. Проте аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що зако­нодавець розглядає виправдання як (1) результат діяльності суду щодо встановлення невинувато­сті особи, (2) такий факт невинуватості особи фіксується у судовому рішенні - виправдувальному вироку. Іншими словами, «виправдання» (з точки зору законодавчого підходу) нерозривно пов’я­зане виключно з виправдувальним вироком і, відповідно, може бути здійснено виключно судом.

У статті також проаналізовано наукові підходи до розуміння «виправдання» у кримінальному процесі.

На основі аналізу законодавства і наукових джерел зроблено власні висновки з означеного пи­тання і сформовано визначення «виправдання». Також обґрунтовується позиція, що виправдання слід розглядати у ширшому контексті, не ставлячи фактично знак дорівнює між ним і виправдуваль­ним вироком суду. Оскільки, невинуватість особи може бути встановлена не лише у виправдуваль­ному вироку, а й у інших т. зв. «виправдувальних рішеннях», наприклад, у постанові про закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав на стадії досудового розслідування.