Безоплатна приватизація земель та викуп ділянок, отриманих на праві постійного користування як способи реалізації прав на землю: проблемні аспекти

Анотація

Реалізація прав на землю, які гарантовані національним законодавством, в першу чергу, Конституцією нашої держави, має вагоме значення в контексті правової демократичної держави.

Обмеження чи то порушення гарантованих прав мають бути мінімізовані та усунуті, що можливо здійснити дослідивши проблемні аспекти та «слабкі місця» в сфері земельних правовідносин, в тому числі і відносно права на отримання у власність земельних ділянок із земель державної та комунальної власності на безоплатній основі, та відносно права викупу ділянок отриманих на праві постійного користування.

Так, згідно статті 13 Конституції України [1] встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Статтею 14 Конституції України регламентовано, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття присвячена дослідженню актуальних, та, одночасно, проблемних аспектів, пов’язаних із реалізацією означених прав на землю.

Проведено аналіз чинного законодавства та міжнародного досвіду щодо набуття прав на земельні ділянки, проаналізовано актуальну судову практику по ініційованим у дослідженнях питанням та сформовано пропозиції по вирішенню існуючих проблем. Розглянуто вплив воєнного стану на реалізацію права на отримання ділянок у власність в межах безоплатної приватизації, на реалізацію переважного права на купівлю земельних ділянок та на загальні питання використання земель суб’єктами права в сфері агробізнесу.

Основна увага статті зосереджена на пошуку оптимальних рішень та шляхів вирішення проблем, які виникають в контексті набуття у власність земель із державних та комунальних масивів, переважного права на купівлю земельної ділянки та на викуп ділянок суб’єктами, які свого часу отримали ділянки на праві постійного користування.

По змісту статті послідовно по опису питань висунуто пропозиції щодо удосконалення національного законодавства, розробки спеціальних заходів та механізмів, спрямованих на захист прав власності на землю.