Теоретико-правова характеристика переведення як форми реалізації права на працю державними службовцями в Україні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.2.16

Ключові слова:

державна служба, трудові права, конституційні права, публічна служба, посада, трудове законодавство

Анотація

У статті здійснюється комплексний теоретико-правовий аналіз переведення як форми реалізації права на працю державними службовцями в Україні. Зокрема, досліджуються правові підстави, процедура та наслідки переведення державних службовців, з урахуванням нормативно-правової бази та практики застосування чинного законодавства. Основна увага приділяється вивченню особливостей переведення, його впливу на трудові права державних службовців, а також забезпеченню ефективності функціонування органів державної влади.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю удосконалення правового регулювання трудових відносин у сфері державної служби, підвищенням вимог до професійної мобільності та адаптивності державних службовців у контексті реформування державного апарату України. Наукова новизна роботи полягає у визначенні та систематизації правових засад переведення державних службовців, аналізі їх відповідності міжнародним стандартам та практиці, а також у розробці рекомендацій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.

У статті виділено основні форми та види переведення державних службовців, детально розглянуто правові підстави для здійснення переведення, зокрема, ініціація керівником державної служби, реорганізація та ліквідація органів державної влади, необхідність уникнення підпорядкування близьких осіб тощо. Окрему увагу приділено аналізу впливу переведення на матеріальне становище, кар’єрний розвиток та реалізацію права на працю державних службовців.

Виявлено, що переведення на нижчу посаду, хоча і не визначається як істотна зміна умов праці, фактично призводить до значних змін, які потребують додаткового правового регулювання та захисту прав службовців. Запропоновано чіткі критерії та процедури переведення, що враховують як службові потреби, так і права та інтереси самих державних службовців.

Важливе місце в роботі займає аналіз міжнародного досвіду правового регулювання переведення державних службовців, зокрема моделей, що використовуються в країнах Європейського Союзу. Досліджено можливості адаптації таких моделей до українських реалій з метою підвищення ефективності державної служби та захисту трудових прав державних службовців.

На основі проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність вдосконалення законодавства у сфері переведення державних службовців, забезпечення прозорості та справедливості цього процесу, а також створення ефективних механізмів контролю за дотриманням відповідних процедур. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для подальшого реформування системи державної служби в Україні, сприяючи підвищенню її ефективності та професійного рівня державних службовців.

Посилання

Кодекс законів про працю: Закон України від 10.12.1971 № 322-VIII. Відомості Верховної Ради УРСР. 1971. № 50.

Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2016. № 4. С. 43.

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15: Постанова Кабінету Міністрів України 15.01.2020 № 16. Офіційний вісник України, 2020. № 12. С. 133

Питання оплати праці працівників державних органів: Постанова Кабінету Міністрів від 18.01.2017 № 15. Офіційний вісник України. 2017. № 9. С. 43.

Луценко О.Є. Призначення державного службовця на вакантну посаду без проведення конкурсу: проблеми правового регулювання. Підприємництво, господарство і право, 2018. № 5. С. 86–89.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-26

Номер

Розділ

Розділ 5. Трудове право; право соціального забезпечення