До питання особливостей організації трудових відносин в умовах воєнного стану

Анотація

Побудова в Україні правової, демократичної та соціальної держави передбачає оновлення доктринальних засад трудового права в контексті євроінтеграційних вимог. В статті проаналізовано особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану на основі опрацювання нормативно-правових актів, наукових джерел та результатів правозастосовної практики. Виявлено, що свобода праці передбачає забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. Право на працю є одним із тих прав, яке може бути обмежено на певний строк в умовах воєнного або надзвичайного стану. Встановлено, що введення в Україні воєнного стану зумовило потребу у внесенні змін до вітчизняного законодавства про працю. Положення прийнятого спеціального Закону України, який визначає організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану щодо положень кодифікованого закону про працю. З’ясовано, що в процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи. Зазначено, що в процесі регулювання трудових відносин в нових умовах знайшли прояв проблеми, які не сприяють побудові та функціонуванню ефективної системи взаємовідносин між роботодавцями і працівниками. Важливо, що законодавство про працю вже за час воєнного стану в Україні зазнало змін з питання організації трудових відносин. Визначено, що вітчизняний ринок праці в період воєнного стану перетерпів багато змін, роботодавці вибудовують нові стратегії використання найманої праці на основі гнучкості та швидкої реакції на ситуацію. Практика застосування правових новел вказала на необхідність вирішення питань на законодавчому рівні, що надає можливість вдосконалити механізм реалізації відповідних гарантій для працівників і роботодавців. Актуальність питання полягає також в тому, що чіткість та визначеність вітчизняного законодавства надає можливість у подальшому при репараціях покласти відповідні компенсаційні виплати на державу, що здійснює збройну агресію проти України.