Витребування доказів судом на прохання міжнародного комерційного арбітражу

Анотація

Статтю присвячено дослідженню правових аспектів процедури витребування доказів на прохання Міжнародного комерційного арбітражного суду через національні суди. Порядок подання доказів у міжнародному комерційному арбітражі залежить від правил, які сторони погодили в арбітражній угоді, а також від застосовуваних процесуальних норм арбітражного інституту (наприклад, Правила ЮНСІТРАЛ, ICC, LCIA тощо). Проте є загальні принципи та етапи, які характерні для більшості арбітражних процесів.

Участь національних судів у відносинах, що виникають у зв’язку з арбітражним розглядом спорів, реалізується шляхом здійснення судовою владою в межах встановленого обсягу форм взаємодії певних функцій. Визначено, що основною метою, яку переслідує держава, надаючи національним судам повноваження щодо виконання функцій сприяння і контролю, є зацікавленість в реалізації міжнародної комерційної арбітражної юрисдикційної функції. Зазначені обставини зумовлюють ефективність арбітражного розгляду та його привабливість для сторін спору.

Висвітлюється загальні правила подання доказів та повноваження надані міжнародному комерційному арбітражу, які включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності та значущості будь-якого доказу.

Висновується, що загальним правилом є те, що вони передбачають право міжнародного арбітражного суду вимагати від сторін надання доказів, а також право запитувати надання третіми особами доказів, які склад арбітражного суду визнає необхідними для розгляду спору.

Звертається увага, що дієвим способом отримання запитуваних доказів є передбачена ст. 27 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» можливість звернення третейського суду до національного суду за сприянням в отриманні доказів, шляхом їх витребування.

Обґрунтовується, що сприяння суду в отриманні доказів в контексті ст. 27 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», слід розглядати лише в можливості витребування доказів судом у порядку ст. 84 ЦПК України. Витребування доказів, як складової інституту забезпечення доказів, відповідно до ч. 7 ст. 116 ЦПК, не є формою сприяння суду міжнародному комерційному арбітражу в отриманні доказів зміст якої полягає не тільки в отриманні доказів, які стосуються предмету доказування і мають значення для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому.