Щодо застосування термінів «мирова угода», «угода про примирення», «заява про примирення» в національному процесуальному законодавстві

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню питання застосування термінів «мирова угода», «угода про примирення», «заява про примирення» в процесуальному законодавстві України. Дане дослідження проведено з точки зору змісту даних термінів. При цьому, вивчена етимологічне значення кожного терміну, його походження та значення. Окрім того, вивчення теми проведено із урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Так, в ЄСПЛ також можливо застосування процедури примирення шляхом укладення сторонами справи відповідної угода. Сама процедура та документ, який подається до суду має назву «дружнє врегулювання». Використання одного терміну до одних і тих самих правових інститутів та явищ має велике значення для праворозуміння та правозастосування. Окрім того при визначенні терміну має значення не тільки відповідність самого терміну його значенню, а і емоційне забарвлення. Саме тому, в ході дослідження зроблено висновок, що термін який застосовується в Цивільному процесуальному кодексі України та Господарському процесуальному кодексі України є недоцільним. Це пов’язано з тим, що предмет розгляду справи в суді може бути лише частиною більш масштабного конфлікту який існує між сторонами и не буде вичерпано після затвердження судом умов морової угоди. А застосування терміну «угода про примирення», вбачається більш доцільним. Префікс «при-» у слові означає наближення, приєднання, неповноту дії чи ознаки. Тобто, термін «угода про примирення» з точки зору емоційного забарвлення та змістовного навантажена найбільше відповідає завданням досліджуваної процедури. Заява про примирення, подання якої передбачено Кодексом адміністративного судочинства України також не відповідає змісту процедури примирення в суді шляхом укладення угоди сторонами справи. Заява є видом процесуального документу в якій сторона провадження висуває свою вимогу або прохання. В свою чергу, у формі угоди фіксується домовленості, які досягнути сторонами щодо предмету спору та інших процесуальних питань.