Актуальні питання незастосування судом закону з мотивів його суперечності Конституції України

Анотація

У статті з’ясовано актуальні питання незастосування судом закону з мотивів його суперечності Конституції України, зокрема: історична еволюція законодавчого регулювання можливості незастосування норм закону з мотивів їх суперечності Конституції; особливості сучасного регулювання цього питання і ключових проблем, які виникають на практиці; надані пропозиції вдосконалення законодавства і судової практики. Зроблено висновок, що однією з найбільш типових форм безпосереднього застосування норм Конституції поряд із можливістю застосування Конституції у випадку відсутності законодавчого регулювання є можливість правозастосування contra legem, тобто правозастосування всупереч закону з мотивів його (закону) невідповідності Конституції. Принципова можливість незастосування закону, який суперечить Конституції України, прямо випливає із ідеї верховенства Конституції України, визнання її положень як норм прямої дії, і, в кінцевому рахунку, із принципу верховенства права. Інше питання, що така можливість повинна мати адекватну процесуальну форму свого вираження, а також органічно поєднуватися із діяльності органу конституційної юрисдикції, спеціалізованого органу конституційного контролю – КСУ. Історично спочатку українське законодавство вимагало зупинки провадження в разі наявності сумніву у неконституційності, проте саме законодавство було суперечливим і колізійним, що відповідне зупинення на практиці майже унеможливлювало. При цьому існував підхід, що за відсутності сумніву, тобто коли є чітка впевненість у неконституційності, застосування contra legem є можливим і жодне зупинення провадження не потрібне. Такі ідеї частково втілилися у реформі 2017 року, коли суди в рамках усіх видів процесу, окрім кримінального, отримали експліцитну можливість не застосовувати закон, звертаючись при цьому до Верховного Суду (із розрахунку на те, що останній згодом все ж звернеться до КСУ). Водночас виникла проблема мотивування такого висновку, реальна практика звернення до Верховного Суду, роль самого Верховного Суду (який направляє відповідні подання дуже рідко). Крім того, досвід зарубіжних країн доводить необхідність взаємодії судів із конституційним судом без посередників. На практиці значні занепокоєння можливості незастосування закону виникають в сфері соціальних прав.