Вплив правової доктрини на законотворчу і правозастосовну практику

Анотація

У статті досліджується і розкривається вплив правової доктрини на законотворчу і правозастосовну практику. Зауважується, що на сьогодні доктрина позбавлена системного підходу щодо її використання у законотворчому процесі. Відповідно, вказане призводить як до зменшення цінності самої доктрини, так і негативних наслідків для правової системи в цілому. З цих позицій доктрина продовжує займати свою важливу нішу і життєве джерело у системі права. Саме доктрина формує правові поняття, якими користується законодавець і встановлює методи, за допомогою яких відкривається право і тлумачаться закони. Проте, навіть системне тлумачення правових норм не завжди може заповнити прогалину у правовому регулюванні суспільних відносин. Тому, саме у цьому випадку суди звертаються до правової доктрини, яка використовується для розкриття змісту правової норми, яка є наявною в законодавстві або ж відсутня у його змісті. Як правило, у змісті мотивувальної частини судових актів нерідко зустрічаються посилання на правову доктрину на підтвердження своєї правової позиції і для посилення її ефекту, що свідчить про виважене рішення, прийняте у справі.

Узагальнюючи аналіз матеріалів судової практики, можна сформулювати мету, задля якої використовується правова доктрина: заповнення прогалин у правовому регулюванні суспільних відносин, тлумачення правових норм та встановлення їх правової природи і змісту. Відповідно, можна констатувати, що правова доктрина уособлює в собі систему обґрунтованих, теоретико-наукових положень, що мають прикладне значення та застосовуються для усунення прогалин, правильного тлумачення та застосування правових норм і на цій основі пошуку оптимальних правових рішень. Доводиться, що правова доктрина є своєрідним індикатором для відповідних подій, ситуацій, які можуть виникнути у сфері правового регулювання суспільних відносин. Тому, під час розробки проектів нормативно-правових актів використання правової доктрини дозволяє аналізувати динаміку розвитку суспільних відносин, що піддаються правовому регулюванню.