Забезпечення соціальних стандартів як принцип функціонування органів державної влади у відповідності до Угоди про асоціацію (теоретико-правовий аспект)

Анотація

У статті розкрито зміст соціальних стандартів, яких зобов’язані дотримуються органи державної влади у процесі здійснення свої компетенції після набуття чинності Угоди про асоціацію. Акцентовано увагу на тому, що вимоги ЄС щодо діяльності усіх ланок державного апарату України у частині забезпечення соціальних стандартів є першочерговими у контексті запровадження європейських підходів належного урядування.

Обґрунтовано, що своєчасне і оптимальне впровадження соціальних стандартів ЄС в Україні можливе лише за умови розробки і застосування спеціального правового механізму. Серцевиною такого механізму є Угода про асоціацію. На основі аналізу положень зазначеного документу, виокремлено і розкрито сутність найбільш значущих соціальних стандартів, які Україна зобов’язується втілити на практиці. Зокрема, це забезпечення справедливості та підвищення якості життя громадян на основі рівності і недискримінації, підвищення рівня соціальної спрямованості державної політики щодо мігрантів, запровадження інноваційних підходів у сфері діяльності органів влади щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, прекурсорів та психотропних речовин задля подолання негативних наслідків для здоров’я та негативних соціальних наслідків наркозалежності, врахування соціальних інтересів сучасного населення при одночасній турботі про прийдешні покоління, розробка заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків для здоров’я населення від ядерної промисловості, соціальна спрямованість організації фіскальної та економічної політики держави.

Доведено, що на тлі поглиблення євроінтеграційних процесів України, модернізація вітчизняної соціальної політики держави є неминучою. Передусім цей процес вимагає створення інноваційного правового підґрунтя для диверсифікації механізмів її здійснення, вирівнювання рівня соціально-економічного розвитку України задля уникнення регіональної соціально-економічної асиметрії. На практиці це набуває форм зміни правової регламентації значної кількості інститутів права соціального забезпечення України, перегляду організаційних і правових підходів державного управління у напрямі реалізації соціальних стандартів.