Конституційно-правові основи територіальної цілісності федеративних держав: історико-правовий аналіз

Автор(и)

  • В. В. Лопоха кандидат юридичних наук, директор, Волинський інститут ім. В’ячеслава Липинського, Міжрегіональна академія управління персоналом, Україна https://orcid.org/0009-0002-4966-2411
  • О. П. Панасюк кандидат історичних наук, доцент кафедри права, Волинський інститут ім. В’ячеслава Липинського, Міжрегіональна академія управління персоналом, Україна https://orcid.org/0000-0002-9871-3441

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.1.11

Ключові слова:

федерація, територіальна цілісність, конституційно-правові основи, сепаратизм, сецесія, субсидіарність, розподіл компетенції, конституційні гарантії

Анотація

У статті досліджуються конституційно-правові основи територіальної цілісності федеративних держав, акцентуючи увагу на історичних та сучасних прикладах. Розглядаються випадки успішної та невдалої сецесії, а також правові механізми, що використовуються для запобігання сепаратизму. На прикладі держав, таких як Іспанія, США, Канада, Індія та Німеччина, аналізується роль конституційних положень у підтримці єдності держави. Важливим аспектом дослідження є розподіл компетенції між федеральними органами та суб’єктами федерації, який забезпечує баланс інтересів та запобігає внутрішнім конфліктам. Особлива увага приділяється принципу субсидіарності та ролі суб’єктів федерації у державному управлінні, що сприяє збереженню територіальної цілісності. Авторами підкреслюється важливість інтеграційних механізмів та конституційних гарантій для підтримання стабільності федеративних держав.

У статті визначено, що територіальна цілісність федеративних держав забезпечується через комплекс конституційно-правових норм, які регламентують відносини між федеральними органами та суб’єктами федерації. До таких норм відносяться чіткий розподіл компетенцій, де федеральні органи відповідають за загальнодержавні питання, такі як оборона та зовнішні зносини, а суб’єкти федерації мають повноваження в сферах місцевого управління. Принцип субсидіарності передбачає залучення суб’єктів федерації до державного управління, що забезпечує баланс інтересів та запобігає внутрішнім конфліктам. Крім того, вища юридична сила федеральної конституції, механізми федерального втручання в разі загроз цілісності, а також єдність економічного простору сприяють стабільності та єдності федеративної держави, ефективно протидіючи сепаратистським рухам. З’ясовано, що участь суб’єктів федерації у процесі внесення змін до конституції гарантує їхнє представництво та захист інтересів, запобігаючи одностороннім змінам у державному устрої. Важливу роль відіграє державна мова, яка сприяє національній єдності та запобігає етнічним конфліктам, що є критичним для багатонаціональних федерацій. Крім того, представництво суб’єктів федерації в загальнодержавному парламенті забезпечує їхній вплив на прийняття ключових рішень, сприяючи більш збалансованій політиці та зміцнюючи зв’язки між центральною владою та регіонами.

Посилання

Дорош У.М. Зарубіжний досвід децентралізації влади та можливості його імплементації в Україні. Публічне управління і адміністрування в Україні, 2019, № 10, с. 16–19.

Забзалюк Д.Є., Забзалюк О.В. Теоретичні та методологічні підходи до визначення поняття і сутності федералізму. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Серія «Юридичні науки», 2017, № 884, с. 193–204.

Гамбург Л.С. Державна влада: територіальний устрій і децентралізація: монографія. Lambert Academic Publishing, 2018, 220 с.

Коротюк О.В., Лавринович О.В. Конституції країн світу: Швейцарська Конфедерація, Королівство Норвегія, Фінляндська Республіка. Видавництво ОВК, 2021, 180 с.

Порівняльне конституційне право: навчальний посібник. Київ: Юрінком Інтер, 2019, 328 с.

Данічева К. П. Історичний аспект становлення та розвитку моделей місцевого самоврядування на прикладі Німеччини та Швейцарії. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: Серія «Право», 2022, Вип. 34, с. 47–55. URL: https://periodicals.karazin.ua/law/article/view/21345/20750.

Стогова О.В. Проблеми асиметрії у сучасних федеративних системах. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Питання політології, 2007, № 785, с. 105–110.

Коротюк О.В., Лавринович О.В. Конституції країн світу: Королівство Бельгія, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Швеція. Видавництво ОВК, 2021, 370 с.

Коротюк О.В., Лавринович О.В. Конституції країн світу: Республіка Словенія, Боснія і Герцеговина, Республіка Північна Македонія. Видавництво ОВК, 2021, 164 с.

Стогова О.В. Основні типи федерації: порівняльний аналіз. Правовий вісник Української академії банківської справи, 2015, № 1 (12), с. 25–28.

Гамбург Л.С. Державний територіальний устрій конфедерації у порівняльній характеристиці моделей федеративної та конфедеративної держав. Юридичний науковий електронний журнал, 2017, № 4.

Конституційно-правова модель місцевого самоврядування в Швейцарії / за ред. к. ю. н. О.М. Чернеженко: монографія. Київ: Ліра-К, 2017, 192 с.

Конституція Федеративної Республіки Бразилії від 5 жовтня 1988 р. Конституції зарубіжних країн. Харків: ФІНН, 2009, с. 431–518.

Абасов Г.Г. Проблеми визначення конституційно-правових гарантій прав місцевого самоврядування. Держава і право. Юридичні і політичні науки, 2013, Вип. 59, с. 83–89.

Зінченко О.В., Щербина В.А. Особливості індійського і бразильського федералізму: порівняльний аналіз. Порівняльно-аналітичне право, 2020, № 1, с. 99–102.

Купрій В. Правове регулювання процесу внесення змін до конституцій окремих держав світу (порівняльно-правовий аспект). Jurnalul Juridic Național: Teorie și Practică, 2017, № 6-2 (28), с. 33–38.

Самофалов Л.П., Олійник В.В., Шумний А.О. Актуальні питання вдосконалення основного закону України порівняно з деякими положеннями Конституції США. Право і суспільство, 2019, № 2 (частина 2), с. 32–37.

Гуцало Л., Міщук Г. Каталонські референдуми 2014 р. та 2017 р.: позиції центральної та регіональної влади. Eminak, 2021, с. 256–265.

Ріпа В., Філоненко І., Філоненко Ю. Каталонський сепаратизм – виклик єдності Іспанії та Європи. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 2018, № 1, с. 80–88.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-21

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень