До питання структури правового обов’язку

Анотація

Правові обов’язки виконують важливу роль у механізмі взаємодії держави, права та особистості, без них неможливі ні збалансована правова система, ні ефективне правове регулювання, ні чіткий правопорядок у суспільстві. Правові обов’язки сприяють закріпленню чітких стандартів поведінки у суспільстві, підкреслюючи її найбільш корисні та доцільні варіанти. Більше того, у змісті правових обов’язків знаходять своє відображення основні засади взаємодії індивіда з суспільством та державою, оскільки саме зобов’язання як інструмент правового регулювання дозволяє створити баланс між інтересами окремих суспільних груп та індивіда як їх частини. Так, наприклад, обов’язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, який міститься у ст. 68 Конституції України і є одним з інструментів досягнення компромісу та балансу між інтересами окремих учасників суспільних відносин. Окрім того, через свою імперативність, формальну визначеність і державну захищеність правові обов’язки здатні найоптимальніше забезпечити належне та ефективне регулювання суспільних відносин.

Обов’язок є багатосторонньою категорією, яка має виключне значення у різних сферах суспільного буття, що зумовлює окремий інтерес до його дослідження в цілому та його внутрішньої структури зокрема. Натомість, частіше, предметом наукових дослідження у галузі права стають саме права людини і громадянина, що певною мірою нівелює цінність правових обов’язків. Відсутність належного рівня наукового опрацювання категорії правових обов’язків зумовлює ряд недоліків у процесі безпосередньої реалізації обов’язків їх адресатами. Тобто, відсутність всебічного дослідження та тлумачення природи правового обов’язку, його внутрішнього змісту та структури має своїм наслідком недосконалість його розуміння індивідами, на яких спрямовані такі обов’язки, що у свою чергу, спричиняє низький рівень їх виконання та дотримання.

Теоретичні основи категорії правового обов’язку є надзвичайно важливими для розуміння її сутності та засобів реалізації, адже саме обов’язки розглядаються як гарантія існування свободи, демократії, відповідальності та моралі у суспільстві. Саме тому, вважаємо за необхідне дослідити внутрішній зміст правового обов’язку крізь призму його структури.