Вплив права ЄС на національні правові системи та світовий порядок
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.3.54Ключові слова:
право ЄС, європейська інтеграція, інструменти впливу, транспозиція, імплементація, гармонізація, національна правова система, правовий порядокАнотація
У статті проаналізовано вплив права ЄС на національні правові системи та світовий порядок. З розпадом Радянського Союзу ЄС розпочав активну працю над посиленням свого авторитету та впливу. У 90-х роках ЄС (члени якого також належали до Ради Європи) зробив ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) необхідною умовою для членства в ЄС, що передбачало велику підготовчу роботу у сфері прав людини для країн-кандидатів. Засновницькі договори ЄС, на відміну від звичайних міжнародних договорів, встановили новий правовий порядок, що має власні інституції, на користь яких держави обмежили свої суверенні права в дедалі ширших сферах, суб’єктами яких є не лише держави-члени, але й їхні громадяни. Активний розвиток інтеграційних процесів котрі відбуваються в рамках ЄС, призводить до подальшого зближення та тіснішої взаємодії національних правопорядків держав-членів з ЄС, внаслідок чого розширюється коло правовідносин, правове регулювання яких здійснюється нормами права ЄС. Ключову роль у належному функціонуванні та реалізації даних норм (права ЄС) відіграє специфічна процедура їх імплементації в національне право держав-членів, під якою розуміють процес транспонування норм права ЄС, включаючи створення порядку та процедур їх впровадження в національні правопорядки держав-членів. З поглибленням європейської інтеграції розпочалася конституціоналізація права ЄС: установчі договори еволюціонували від набору домовленостей, обов’язкових лише для держав-членів, до установчих договорів, які забезпечують основу єдиного правового режиму. Цей режим надає права та покладає обов’язки на всіх публічних і фізичних осіб на території ЄС, оскільки норми установчих договорів мають пряму дію та абсолютне верховенство, утворюють своєрідну інтеграційну правову систему. Нині існує тісний зв’язок між правом ЄС та національним законодавством країн-членів ЄС. Безперечним є і вплив права ЄС на національні правові системи країн-кандидатів у члени ЄС. Ці тенденції свідчать про те, що тоді як поява права Співтовариства (нині Союзу) породила новий правовий порядок, відмінний від національного права ці історично відмінні правопорядки тепер утворюють спільну правову систему.
Посилання
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) від 04.11.1950 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text.
Keller H., Sweet A. Assessing the impact of the ECHR on national legal systems. A Europe of rights: the impact of the ECHR on national legal systems. Cary (N.C.), USA: Oxford University Press, 2008. P. 677–712.
Treaty on European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/treaty-on-european-union.html.
Treaty of the Functioning of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/treaty-on-the-functioning-of-the-european-union.html.
Rosas A. European Union Law and National Law: A Common Legal System? International Actors and the Formation of Laws. Springer, Cham. 2022. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-98351-2_2.
Брацук І.З. Теоретико-правові засади імплементації права Європейського Союзу в національне право держав-членів: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 230 с.
Eeckhout P. The growing influence of European Union law. Fordham Int’l. 2011. Volume 33. Issue 5. Р. 1490–1521.
Kieran B. Legislating in the European Union. InEuropean Union Law. 2nd Edn., ed. by Catherine Barnard, and Steve Peers, 2017. P. 97–142.
Šarčević S. New Approach to Legal Translation. Alphen aan den Rijn: Wolters Kluwer, 1997. 326 p.
Van den Brink T. The Impact of EU Legislation on National Legal Systems: Towards a New Approach to EU – Member State Relations. Cambridge Yearbook of European Legal Studies. 2017. P. 1–25.
Fischer M. Language (policy), translation and terminology in the European Union. In Terminology in Everyday Life, ed. by Marcel Thelen, and Frieda Steurs, 2010. P. 21–33.
Biel Ł., Doczekalska A. How do supranational terms transfer into national legal systems? Terminology. International Journal of Theoretical and Applied. 2017. Volume 26. Issue 2. P. 184–212.
Prek M., Lefèvre S. The EU courts as «national» courts: national law in the EU judicial process. Common Mark Law Rev. 2017. Vol. 54. P. 369–402.
Naomé C. Appeals before the Court of Justice of the European Union. OUP. 2018. P. 83–109.
Case C-64/16. Associação Sindical dos Juizes Portugueses. EU: C: 2018: 117.
Case C-619/18. Commission v Poland. EU: C: 2019: 531.
Rosas A. The National Judge as EU Judge: opinion 1/09. In: Cardonnel P et al (eds). The constitutionalisation of the EU Judicial system. Hart, 2012. P. 105–121.
Judgment of the Court of 9 March 1978.Amministrazione delle Finanze dello Stato v Simmenthal SpA.Reference for a preliminary ruling: Pretura di Susa – Italy. Discarding by the national court of a law contrary to Community law. Case 106/77.
Дуфенюк О. Вплив ЄСПЛ на формування наднаціональної та національної парадигми прав людини (український контекст). Ideology and politics journal. 2021. № 1(17). С. 232–250.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 А. В. Іванов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
