Деякі особливості здійснення виконавчих проваджень у період правового режиму воєнного стану

Анотація

Повномасштабна війна в Україні стала причиною багатьох суспільно-політичних змін, у тому числі й у системі виконавчого провадження.

З початком війни робота органів державної виконавчої служби та приватних виконавців була фактично заблокована через зупинення роботи автоматизованої системи виконавчого провадження, що унеможливлювало фактичне здійснення виконавчих дій.

Було встановлено, що перші зміни в механізмах примусового виконання документів відбулись ще у 2014 році, коли окупація українських земель російською федерацією тільки почалась, однак з початком повномасштабного вторгнення законодавство почало змінюватись та удосконалюватись активніше. Такі зміни торкнулися і заборони відкривати виконавчі провадження на потенційно небезпечних та окупованих територіях, що, вочевидь, порушувало права стягувачів. Як було встановлено під час дослідження, подекуди такі законодавчі заборони ставали підставою для зловживань своїми повноваженнями державними чи приватними виконавцями, які відмовляли у відкритті виконавчого провадження та повертали виконавчий документ стягувачу. У цьому контексті стала корисною практика Верховного Суду, який своїми висновками підтвердив, що незалежно від реєстрації місцезнаходження боржника орган державної виконавчої служби повинен відкрити провадження та вжити заходів щодо розшуку майна боржника на всій території України або застосувати обмежувальні заходи, які примусять боржника виконати свої зобов’язання, за умови, що такий боржник потрапив у юридичне поле України. Також із проведеного дослідження вбачається, що законодавчі зміни торкнулись окремих процедурних питань та роботи приватних виконавців, однак питання стягнення аліментів залишилося пріоритетним та його фактично не торкнулися законодавчі зміни. Навіть для військовослужбовців залишається незмінним обов’язок утримувати своїх дітей.