Особливості криміналістичної характеристики під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених суддями

Анотація

Стаття присвячена аналізу ступеня наукової розробленості питань криміналістичної характеристики. Розглянуті наукові підходи щодо визначення сутності криміналістичної характеристики злочинів у структурі методики розслідування. Підкреслено значення вказаної наукової категорії. Зазначено, що одним із найважливіших складових в структурі криміналістичної методики є криміналістична характеристика злочину.

Здійснено огляд літературних джерел у галузі кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності щодо зловживання владою або службовим становищем суддею під час здійснення правосуддя, їх виявлення та розслідування. Представлено різні підходи щодо поняття та структури криміналістичної характеристики взагалі та, зокрема, щодо структури криміналістичної характеристики прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди.

За результатами аналізу судової практики щодо протидії неправомірній вигоді в Україні протягом останніх років встановлено, що суттєва частка таких посягань приходиться на судову владу.

Проаналізовано поняття та складові криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень, вчинених суддями. З’ясовано, що до її структури належать такі елементи: особа злочинця, особа потерпілого, спосіб учинення, предмет посягання, обстановка, час і місце вчинення, мотив та мета кримінального правопорушення, типові сліди злочину («слідова картина»). Наявність взаємозв’язків між елементами криміналістичної характеристики обумовлює можливість використання системного підходу в дослідженні цієї проблеми. Констатовано, шо предметом злочинного посягання є неправомірна винагорода; з’ясовано способи вчинення та приховування злочину; запропоновано поділити способи безпосереднього одержання неправомірної вигоди на певні види; розкрито елементи «слідової картини»; виокремлено, що найтиповішими місцями надання й одержання неправомірної вигоди суддями є безпосередньо службовий кабінет, інші приміщення певної установи чи організації, громадські місця; наголошено характерні риси особи злочинця та потерпілого.

Аналіз монографічних, дисертаційних та інших наукових праць з окресленої проблематики засвідчив, що основи методики розслідування кримінальних правопорушень, вчинених суддями залишаються не розробленими.