Дізнавач як суб’єкт сторони кримінального провадження з боку обвинувачення

Анотація

Вказується, у Україні триває процес модернізації системи органів кримінальної юстиції, метою якого є вдосконалення системи публічного управління та покращення механізмів захисту прав і свобод громадян. Зокрема, впроваджено Концепцію реформування кримінальної юстиції України, схвалену Указом Президента України від 08.04.2008 № 311/2008, в аспекті оновлення кримінального, кримінально-процесуального та адміністративно-деліктного законодавства. У рамках гуманізації кримінального законодавства здійснено такі кроки: астину злочинів перекваліфіковано в кримінальні проступки, спрощено процедуру притягнення до юридичної відповідальності осіб, які вчинили кримінальні проступки, оптимізовано роботу органів кримінальної юстиції щодо виявлення, розслідування та судового розгляду справ.

У науковій публікації досліджуються актуальні питання місця та ролі дізнавача у кримінальному провадженні, у тому числі через порівняння процесуального статусу слідчого та дізнавача. З урахуванням повноважень дізнавача, визначених законом, який вводить даний інститут, досліджується навантаження на вказаного суб’єкта кримінального провадженні у порівнянні зі слідчим на прикладі конкретного регіону, із наведенням статистичних даних щодо зареєстрованих, закінчених та спрямованих до суду кримінальних проваджень. Аналізуються норми чинного кримінального процесуального законодавства, якими визначено повноваження дізнавача в процесі здійснення досудового розслідування кримінальних проступків. Окреслюється правовий статус дізнавача як суб’єкта реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, зазначається на недосконалість введених норм через обмеження процесуальних повноважень керівника дізнання у порівнянні з керівником слідчого підрозділу, вказується на негативні процесуальні наслідки через таки законодавчі прогалини, які потребують внесення змін до чинного Кримінального процесуального кодексу України. За результатами дослідження сформульовано висновки та пропозиції щодо удосконалення національного законодавства та визначена перспектива подальшого дослідження даної теми.