Предмет доказування у кримінальному процесі України

Анотація

У статті стверджується, що процес доказування складає основний зміст кримінальної процесуальної діяльності. Саме завдяки такому процесу досягається виконання завдань кримінального провадження та встановлюється об’єктивна істина у кримінальному судочинстві. Предмет доказування у кримінальному провадженні є однією з ключових категорій, що пов’язана із процесом доказування. Встановлення усіх обставин, що входять до такого предмету, сприяють повному досудовому розслідуванню і судового розгляду.

Сформульовано висновок, згідно з яким під доказуванням у кримінальному процесі слід розуміти діяльність суб’єктів кримінального судочинства щодо збирання, перевірки і оцінки доказів та їх процесуальних джерел, а також формулювання на цій основі певної тези (обвинувальної чи виправдувальної) і наведення доводів на її підтвердження. Вказана діяльність має ретроспективний характер. Метою пізнання у кримінальному судочинстві є встановлення певної сукупності обставин кримінального правопорушення, які отримали назву «предмет доказування в кримінальному процесі». Перелік таких обставин визначається у ст. 91 КПК України. Предметом доказування у кримінальному процесі є передбачений Кримінальним процесуальним законом України перелік обставин, що підлягають встановленню у кожному кримінальному провадженні та забезпечують прийняття відповідного процесуального рішення. Перелік обставин, котрі підлягають з’ясуванню у кримінальних провадженнях стосовно кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, слід розглядати в якості доповнюючого, уточнюючого предмету доказування у співвідношенні до загального предмету доказування. Обставини, котрі підлягають встановленню під час кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності, та щодо застосування примусових заходів медичного характеру складають окремий, самостійний предмет доказування у кримінальному процесі, що обумовлюється особливостями особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, та специфікою кримінальної процесуальної форми.