Інструментально-правова природа умовно-дострокового звільнення від відбування покарання

Автор(и)

  • Л. В. Томаш кандидат юридичних наук, директор Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, Україна https://orcid.org/0000-0003-4649-2672
  • О. В. Попович кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри загальнотеоретичної юриспруденції та прав людини Чернівецького навчально-наукового юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-6778-4714

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.3.19

Ключові слова:

умовно-дострокове звільнення, кримінально-правове регулювання, правовий засіб, правовий стимул, юридичний факт, суб’єктивне право, законний інтерес, правове заохочення, правові обмеження, юридичний обов’язок, правова заборона, покарання

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей змісту умовно-дострокового звільнення від відбування покарання як комплексного кримінально-правового засобу впливу. Констатовано, що функціональне призначення умовно-дострокового звільнення від відбування покарання полягає у досягненні необхідних суспільству цілей.

З точки зору інструментальної теорії права, визначено що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання становить специфічну систему кримінально-правових засобів за допомогою яких досягаються цілі кримінально-правового регулювання. За інформаційно-психологічною направленістю такі правові засоби поділяються на стимулюючі та обмежуючі. З’ясовано, що формами прояву правових засобів-стимулів виступають юридичні факти, суб’єктивні права, законні інтереси, пільги та заохочення. Обґрунтовано, що правове заохочення, безпосередньо орієнтуючи індивіда на досягнення вигідних для нього наслідків, виступає найбільш потужним стимулюючим фактором, а його застосування у випадку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання може бути пов’язане, як із звичайною правомірною поведінкою, яка не перевищує загальних вимог, так і надмірним виконанням засудженим своїх обов’язків та виражається у формі усунення обмежень визначених кримінальним покаранням, що застосовується до засудженого.

У статті наголошується, що правові засоби-обмеження пов’язані з несприятливими умовами для реалізації інтересів суб’єктів, орієнтовані на негативну правову мотивацію та зниження негативної активності суб’єктів права, а формами їх прояву виступають юридичні факти, заборони, призупинення, юридичні обов’язки, покарання тощо. Правовим засобом-обмеження умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є заборона у формі пасивного юридичного обов’язку засудженого не вчиняти будь-якого нового кримінального правопорушення протягом невідбутої частини призначеного раніше покарання.

Узагальнено, що правові засоби-стимули і правові засоби-обмеження необхідно розглядати в нерозривному взаємозв’язку, адже вони являють собою парні юридичні категорії, тобто внутрішньо діалектично взаємопов’язані та взаємозабезпечуючі один одного в процесі кримінально-правового регулювання.

Зроблено висновок, що інструментально-правова природа умовно-дострокового звільнення від відбування покарання як комплексного кримінально-правового засобу є діалектично складною, оскільки в ньому поєднуються прямо протилежні та одночасно внутрішньо єдині кримінально-правові засоби впливу на суспільні відносини.

Посилання

Козакова І.В. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі за законодавством України та Держави Ізраїль: дис. канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2017. 212 с.

Дільна З.Ф. Правова природа та процесуальний порядок умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2017. № 1. С. 253–262.

Яковець І.С. Умовно-дострокове звільнення та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким. URL: https://salo.li/d97064F (дата звернення 13.06.2024).

Казначеєва Д.В. Поняття умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за законодавством України. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2014. № 7. С. 41–49.

Барабаш О.О. Заохочення у праві: загальнотеоретичне дослідження: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів. 2013. 186 с.

Бігун В.С., Коритько Д.Г. Філософія нагородного права як сфера правової політики та нагородної юстиції (на прикладі відзначення суддів державними нагородами України). Проблеми філософії права. 2008-2009. Том VІ-VІІ. С. 187–203.

Дей М.О. Правове регулювання засобів стимулювання праці в умовах ринкової економіки: теоретичні аспекти: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05. Харків, 2005. 20 с.

Михалко І.С. Забезпечення принципу раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки засуджених: монографія. Харків: Право, 2013. 200 с.

Коломієць Н.В. Заохочення у кримінально-виконавчому праві: теоретичні засади та практика застосування: автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2018. 39 с.

Коломієць Н.В. Заохочення як форма схвалення соціально-очікуваної поведінки засуджених. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. 2015. Вип. 6(3). С. 27–30.

Хряпінський П.В. Заохочувальні норми у кримінальному законодавстві України: навч. посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2008. 192 с.

Орловська Н.А. Санкції кримінально-правових норм: засади та принципи формування: дис. ... докт юрид. наук : 12.00.08. 423 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-01

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право