Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб – критичний погляд

Анотація

У статті висвітлюється проблема нормативної регламентації у чинному Кримінальному кодексі України (далі – КК), а також в його проєкті підстав застосування заходів кримінально-правового характеру (кримінально-правових засобів) щодо юридичної особи.

Аналіз наукової літератури продемонстрував, що науковці, а також розробники проєкту нового КК не визначили критеріїв відбору тих кримінальних правопорушень, вчинення яких є підставою застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у разі вчинення її уповноваженою особою від імені та/або в інтересах юридичної особи якогось з них.

Запропоновано ряд висновків, необхідних для вдосконалення підстав застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. Підстави застосування таких заходів мають регулятивно-дефінітивний характер, оскільки передбачені в нормі регулятивного (ч. 1) та дефінітивного (примітка до статті) характеру, а застосування відповідних складових повинно здійснюватися в цілому та разом. Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру передбачено в шести самостійних пунктах. Змістовна частина підстав, вміщених у пунктах 1, 3–6 ч. 1 ст. 96-3 КК, містить різні складові: вчинення дій від імені та в інтересах юридичної особи (пункти 1, 4–6) та вчинення дій від імені юридичної особи (п. 3). У першому випадку слід установити обов’язкову наявність указаних вище складових. Наявність логічної суперечності в п. 2 ч. 2 ст. 96-3 КК, що полягає у закріпленні незабезпечення виконання покладених на уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції та вчиненням підлеглими некорупційних кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209 та 306 КК. Також відсутні критерії щодо визначення переліку тих кримінальних правопорушень, за вчинення яких уповноваженою особою застосовуються заходи кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Запропоновано основним критерієм формування переліку таких кримінальних правопорушень обрати необхідність виконання Україною міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.