Правове регулювання надання притулку та забезпечення прав біженців в Європейському Союзі

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правового регулювання надання притулку та забезпечення прав біженців в Європейському Союзі.

В рамках статті досліджується нормативна основа функціонування Загальноєвропейської системи надання притулку, створення якої закладено ще в установчих договорах Європейського Союзу. Зокрема, визначається, що метою такої спільної системи є створення єдиних стандартів для визначення критеріїв прийнятності заявок на отримання притулку чи міжнародного захисту, єдиного порядку розгляду таких заявок та підстав для відмови або скасування статусу біженця чи особи, яка потребує тимчасового захисту, а також визначення держави, відповідальної за надання притулку, єдиних стандартів забезпечення прав біженців, а також спільних засад співпраці між державами Європейського Союзу та державами-партнерами, які не є членами Союзу.

Проаналізовано ключові положення Директив про критерії кваліфікації, про процедури надання притулку та міжнародного захисту, про умови прийому та права біженців, а також Дублінський регламент та регламент Євродак.

Авторами робиться акцент на тому, що у зв’язку із повномасштабним вторгненням та розгортанням війни на теренах України в рамках законодавства Європейського Союзу було внесено суттєві зміни до порядку та процедур надання статусу біженця та забезпечення притулку.

Проаналізовано новітній Пакт про міграцію і притулок, а саме зміни в аспекті забезпечення безпеки на кордонах, швидких та ефективних процедур розгляду та отримання статусу біженця або особи, яка потребує міжнародного захисту, солідарності та відповідальності серед країн, які зобов’язані надавати притулок, а також посилення міжнародної співпраці у сфері міграції.

Автори висловлюють свою підтримку тим занепокоєнням, які стосуються ймовірних порушень, які можуть мати місце після набуття чинності Пактом, у зв’язку із загрозою посягань на фундаментальні права людини. Зроблено висновок про те, що забезпечення гідності та поваги до прав людини є першочерговим завданням, з огляду на те, що біженцями визнаються особи, які вже зазнали порушень та були змушені покинути власні домівки.