Місце процедури, провадження і процесу у адміністративно-деліктних відносинах з точки зору правосуддя та діяльності органів публічної адміністрації

Анотація

У статті здійснено аналіз застосування понять «процедура», «провадження» і «процес» у адміністративно-деліктних відносинах з метою визначення доцільності покладення на суд повноважень з розгляду справ про адміністративні правопорушення. Розкрито поняття «адміністративний процес» у трьох відомих ключових аспектах, виокремлено його загальні та специфічні риси. Визначено, що процес та провадження у широкому розумінні (як діяльність державних органів загалом) співвідносяться як загальне й особливе. Визначено аспекти поняття «адміністративне провадження». Встановлено, що провадження є частиною процесу, який може перериватися, змінювати суб’єктів, тобто процес складається з декількох проваджень, є їх сукупністю. Запропоновано вважати провадженням певний проміжок часу, що виділяється для розгляду конкретної справи. Натомість, процедура є сукупністю норм і правил, регламентованих законодавством для суб’єктів будь-якого правового порядку у розумінні статті 19 Конституції України та в контексті нового законодавства про адміністративну процедуру. Розкрито характеристики адміністративної процедури. Зроблено висновок, що адміністративний процес є універсальним для будь-якої сукупності проваджень державних органів, та це поняття не має впливу на подальші дослідження питання виключення розгляду справ про адміністративні правопорушення з судової компетенції. Своєю чергою, введення законодавцем термінології «адміністративна процедура» виключає можливість прирівнювання її правил і норм до судочинства. Проаналізовано, що судові процедури передбачаються процесуальними кодексами, але ними не визначено специфіки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Визначено, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не відповідає вимогам до сучасних судових процедур і за своєю суттю більш подібний до регулятора адміністративної процедури, що складало фундамент радянської спадщини. Вказаний дисонанс розкрито через відмінності судового розгляду у судовому процесі від закріпленого у Кодексі України про адміністративні правопорушення розгляду справ, зокрема у формулярах рішень, стадіях розгляду тощо. Запропоновано іменувати розгляд справ про адміністративні правопорушення судом судовим процесом, іншими органами – адміністративною процедурою.