Правове регулювання повноважень Антимонопольного комітету України щодо здійснення контролю в сфері банківської діяльності

Анотація

Контроль пояснюється як систематична перевірка виконання законів, директив, постанов і указів або як державні чи громадські заходи з нагляду, перевірки, обліку діяльності, поведінки фізичних і юридичних осіб, тобто контроль є перевіркою з метою забезпечення достовірності і законності визначених дій та процесом відслідковування фактичного виконання планів.

На превеликий жаль, юридична довідкова література та чинне законодавство України не містять єдиного підходу щодо визначення юридичного змісту терміну «контроль». Юридична енциклопедія, наприклад, визначає «контроль» (фр. controle – перевірка, від старофранцузького сontre-role – список, що має дублікат для перевірки) – як перевірку виконання законів, рішень тощо.

У статті досліджено місце Антимонопольного комітету України в системі органів, які здійснюють контроль в сфері банківської діяльності. Встановлено, що державний контроль є одним із основних та функцій (форм, методів) державного управління. Ступінь ефективності державного контролю, незважаючи на сферу його здійснення, головним чином визначається якістю правового забезпечення контрольної діяльності, певним рівнем соціально-економічного і матеріально-технічного забезпечення органів державного контролю, рівнем мобільності та збалансованості системи контролюючих органів. Саме виважена побудова системи органів державного контролю є важливою передумовою вдалого функціонування всієї системи державних органів.

Аналізуючи різноманіття законів та підзаконних нормативно-правових актів, а також наукової літератури з приводу питання суб’єктів контролю у сфері банківської діяльності встановлено, що контроль за діяльністю банківських установ становить складну систему, яка має два основні напрями: зовнішній контроль та внутрішній контроль.

Суб’єктів банківського контролю можна представити як ззовні (з боку державних і з боку незалежних контролюючих органів), так і зсередини. До суб’єктів банківського контролю з боку держави відносяться: Рахункова палата України, Контрольні управління при Адміністрації Президента України, Державна фінансова інспекція України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Національний банк України, Державна фіскальна служба України, Державна казначейська служба України, Фонд державного майна України, Антимонопольний комітет України, державні позабюджетні фонди (як-то Пенсійний фонд України), Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, правоохоронні органи та інші згідно з чинним законодавством. В якості суб’єктів незалежного контролю виступають незалежні аудиторські фірми, а суб’єктами внутрішнього контролю є спостережна рада, ревізійна комісія, правління (рада директорів), функціональні підрозділи банку, його служба внутрішнього аудиту.

В статті досконало висвітлено функції Антимонопольного комітету України контролю в сфері банківської діяльності, його вагому роль та значення. В статті визначено основні функції, що покладено на Антимонопольний комітет України діючим законодавством України. На підставі проведеного дослідження встановлено, що в разі порушення чинного законодавства для суб’єктів господарювання в цілому, та банків зокрема, передбачена матеріальна та оперативно-господарська відповідальність. При написанні статті, на підставі вивченого матеріалу, встановлено, що поширеним видом оперативно-господарських санкцій, які застосовуються владними органами є: скасування ліцензій та припинення зовнішньоекономічних операцій. А в разі зловживання монопольним становищем на ринку, Антимонопольний комітет України має право прийняти постанову про примусовий поділ монопольних утворень.