Система суб’єктів адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.2.40Ключові слова:
система, суб’єкти, адміністративно-правове забезпечення, інформаційна безпека, національна безпека, захист інформації, інформаційні відносиниАнотація
У статті, на основі аналізу чинного законодавства, наявних наукових, публіцистичних та методичних джерел, з’ясовано зміст системи суб’єктів адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки в Україні. Запропоновано під системою суб’єктів адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки розуміти сукупність органів законодавчої, виконавчої та судової влад, державних, громадських та інших організацій і об’єднань, громадян, які можуть брати участь в адміністративно-правовому забезпеченні інформаційної безпеки відповідно до законодавства, що регламентує відносини у сфері інформаційної безпеки.
Встановлено, що система суб’єктів адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки містить у собі широке коло структур як державної, так і недержавної приналежності. Перша група (державні суб’єкти) – представлена державою в особі Президента України, законодавчих, виконавчих і судових органів, які маючі різну компетенцію в сфері адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки виконують в ній ключові завдання та функції. Другу групу (недержавні суб’єкти) можна поділити на дві підгрупи. До першої віднесено суспільство в особі юридичних осіб, а саме: комерційні компанії та недержавні організації (освітні заклади, дослідницькі інститути, науково-аналітичні центри тощо). До другої – фізичних осіб (громадян), які можуть безпосередньо брати участь у забезпеченні інформаційної безпеки, в особі фахівців, експертів, консультантів з інформаційної безпеки тощо.
Запропоновано: включити всіх недержавних суб’єктів до механізму реалізації мети та завдань Стратегії інформаційної безпеки; якомога ширше використовувати можливості недержавних суб’єктів у розглянутій сфері, а тому активізувати залучення громадян, громадських об’єднань, організацій тощо до вирішення проблеми забезпечення інформаційної безпеки; у структурі Ради національної безпеки і оборони України створити Міжвідомчу комісію із забезпечення інформаційної безпеки.
Посилання
Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 р. № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018. № 31. Ст. 241.
Стратегія інформаційної безпеки, затверджена Указом Президента України від 28.12.2021 р. № 685/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#n5 (дата звернення: 11.06.2024).
Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 05.03.1998 р. № 183/98-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998. № 35. Ст. 237.
Про створення Центру протидії дезінформації: Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.03.2021 р. № 106. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0015525-21#Text (дата звернення: 11.06.2024).
Положення про Центр протидії дезінформації, затверджено Указом Президента України від 07.05.2021 р. № 187/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/2021#Text (дата звернення: 11.06.2024).
Про Центр. URL: https://cpd.gov.ua/documents/про-центр/ (дата звернення: 08.06.2024).
Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 р. № 885. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/885-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 11.06.2024).
Інформаційна політика та безпека. Основні напрямки діяльності. URL: https://mcip.gov.ua/informatsiyna-polityka-ta-bezpeka/osnovni-napriamky-diialnosti/ (дата звернення: 08.06.2024).
Положення про Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 376 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 р. № 371). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376-2016-%D0%BF#Text (дата звернення: 11.06.2024).
Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України: Закон України від 23.02.2006 р. № 3475-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006. № 30. Ст. 258.
Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку: Закон України від 16.12.2021 р. № 1971-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1971-20#Text (дата звернення: 11.06.2024).
Про Збройні Сили України: Закон України: Закон України від 06.12.1991 р. № 1934-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992. № 9. Ст. 108.
Тична Б.М. Інформаційна безпека як основа інформаційної діяльності Збройних Сил України. Право і суспільство, 2020. № 2. Частина 2. С. 236–241.
Захист інформаційного та кіберпростору. URL: https://ssu.gov.ua/zabezpechennia-informatsiinoi-bezpeky (дата звернення: 09.06.2024)
Пересада О.М. Роль Національної поліції України в забезпеченні інформаційної безпеки держави: теоретико-методологічні аспекти. Правовий часопис Донбасу, 2019. № 4 (69). С. 183–189.
Негодченко В.О Інформаційна безпека в органах Національної поліції України: адміністративно-правове забезпечення. Право і суспільство, 2020. № 6. С. 167–174.
Стрельцов А.А. Теоретические и методологические основы правового обеспечения информационной Безопасности России: дис. д-ра юрид. наук: 05.13.19. М., 2004. 371 c.
Сіпайло Л.Г., Сіпайло Н.А. Діяльність неурядових організацій у системі забезпечення інформаційної безпеки країни. Глобальні та національні проблеми економіки, 2017. Випуск 18. С. 296–299.
Стрілецька О.В., Габрелян А.Ю. Реалізація принципу змагальності в ході проведення досудового розслідування. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право», 2024. Випуск 81(1). С. 168– 179.
Стрілецька О.В., Габрелян А.Ю. Реалізація принципу змагальності під час судового розгляду. Аналітично-порівняльне правознавство, 2024. Випуск 2. С. 719–731.
Стрілецька О.В., Габрелян А.Ю. Організаційні проблеми реалізації принципу змагальності у кримінальному процесі. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 2024. № 1. С. 328–340.
Стрілецька О.В., Габрелян А.Ю. Реалізація принципу змагальності в кримінальному процесі країн романо-германської правової сім’ї. VI Міжнародна науково-теоретична конференція «Традиційні та інноваційні підходи до наукових досліджень» (08.03.2024; м. Вінниця, Україна), 2024. С. 64–70.
Чепель О.В., Габрелян А.Ю. Показання свідка в кримінальному процесі: поняття, зміст, вимоги. Аналітично-порівняльне правознавство, 2023. № 4. С. 451 – 458.
Чепель О.В., Габрелян А.Ю. Система прав свідка в кримінальному процесі: стан, проблеми та шляхи їх подолання. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 2023. № 4. С. 168–180.
Чепель О.В., Габрелян А.Ю. Адвокат свідка: проблематика правового статусу. Science of XXI century: development, main theories and achievements: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the V International Scientific and Theoretical Conference (January 26, 2024). Helsinki, Republic of Finland: International Center of Scientific Research, 2024. С. 131–136.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 А. О. Крупнова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
