Діяльність cуб’єктів публічного управління у галузі стандартизації, ліцензування та акредитація охорони здоров’я в Україні

Анотація

Відповідно до положень Основного Закону нашої держави життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека людини є найвищою соціальною цінністю. З метою забезпечення гарантованого права на охорону здоров’я, держава в особі уповноважених органів вживає необхідні організаційно-правові заходи і способи спрямовані на збереження здоров’я людини. Право людини на здоров’я охоплює широкий спектр явищ і практик, пов’язаних зі здоров’ям. До цього спектра суспільних відносин безпосередньо належать стандартизація, ліцензування та акредитація як засоби забезпечення права людини на охорону здоров’я. Зважуючи на те, що охорона здоров’я громадян базується на низці принципів, які закріплено в Конституції та законах України, в статті наголошується, що питому вагу в охороні здоров’я займають стандартизація, ліцензування та акредитація, які виступають запорукою гарантії життя та охорони здоров’я громадян. Через призму законодавчого регулювання та аналізу підзаконних нормативно-правових актів автор статті розглядає вплив нормативно-правових актів на регулювання відносин у галузі стандартизації, ліцензування та акредитації. Автор акцентує увагу на діяльності Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотикам, а також інших cуб’єктів публічного управління, які відіграють провідну роль у ліцензуванні стандартизації та акредитації суб’єктів господарювання, а також інших учасників відносин у сфері охорони здоров’я. Загалом у статті звертається увага на важливу роль cуб’єктів публічного права у регулюванні відносин у галузі стандартизації, ліцензування та акредитації, а також на звертається увага на правовий механізм примусового ліцензування.

Робиться висновок, що сучасну систему публічного управління у дослідженій сфері суспільних відносин здійснюють в першу чергу уповноважені державні органи. Акцентується увага, що предметом подальших досліджень має стати питання визначення системи суб’єктів публічного та приватного права, які задіяні у процесі регулювання відносин у сфері охорони здоров’я України, розкриття правового механізму примусового ліцензування з метою забезпечення здоров’я населення, оборони держави, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства, а також діяльність суб’єктів публічного під час режиму воєнного стану.