Сучасні підходи до визначення цілей норм адміністративного права

Анотація

В статті досліджено сучасні підходи до визначення цілей норм адміністративного права. З’ясовано, що коли аналізуються інститути чи підгалузі адміністративного права, окрема норма адміністративного права чи її взаємодія із іншими нормами національного права, то у всіх цих випадках мова йде про норму права, яка за кількісними параметрами набула нову «внутрішню якість» і у зв’язку із цим змінила свій прояв у навколишньому світі, що, в свою чергу, позначається на цілепокладанні норм адміністративного права: а) як найменшого елементу у системі права; б) у синергії із іншими нормами правового інституту; в) у синергії із іншими галузевими нормами; г) у синергії із іншими нормами національного права. Встановлено, що за цільовою спрямованістю норм адміністративного права їх слід поділяти на п’ять груп: 1) первинні регулятивні – спрямовані на регулювання базових суспільних відносин (закріплення прав і обов’язків державних службовців, як учасників адміністративних правовідносин); 2) регулятивно-заохочувальні – спрямовані на підтримання в суспільстві і у конкретної особи законослухняної поведінки (закріплення загальнонаціональних заходів заохочення для працівників освіти); 3) регулятивно-охоронні – спрямовані на охорону базових правовідносин від можливих посягань (закріплення складів адміністративних правопорушень у КУпАП); 4) регулятивно-захисні – спрямовані на захист вже порушених базових правовідносин (розгляд публічно-правових спорів в адміністративному суді за вимогами КАС України); 5) регулятивно-перспективні – визначають орієнтири, до яких слід прагнути, але які з різних причин залишаються недосяжними тут і зараз (наприклад, інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір). Запропоновано поділяти цілі норм адміністративного права в залежності від рівня правового регулювання (базові, галузеві, загальнонаціональні цілі та цілі правових інститутів), в залежності від результатів, що очікуються (функціональні і предметні цілі), в залежності від потенційних строків їх досягнення (поетапні і безетапні цілі), в залежності від сфери реалізації та отримання корисного ефекту (юридичні, неюридичні та змішані цілі).