Прозорість та згода як основні принципи захисту персональних даних в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.2.25Ключові слова:
прозорість, згода, персональні дані, захист даних, законодавство, цифрове суспільство, технології, держава, громадяни, загальний регламент про захист даних (GDPR)Анотація
Стрімке оцифровування сучасного світу призвело до зростання збору та обробки персональних даних. Принципи прозорості та згоди стали вкрай важливими для того, щоб громадяни розуміли, як їхні дані використовуються, і могли дати свою добровільну згоду на їх обробку.
Україна активно адаптує своє законодавство до стандартів ЄС у сфері захисту персональних даних. Зокрема, Загальний регламент про захист даних (GDPR) впливає на підходи до збору та обробки даних. Дослідження прозорості та згоди в контексті цих змін може допомогти визначити, які аспекти законодавства потребують особливої уваги. Громадяни стають дедалі обережнішими щодо того, кому вони довіряють свої дані.
Ця стаття аналізує та оцінює роль та вплив принципів прозорості та згоди на ефективний механізм захисту персональних даних в Україні, з урахуванням сучасних технологічних та законодавчих викликів. Вивчення цих принципів демонструє їх важливість та актуальність у сучасному цифровому суспільстві.
Принцип прозорості визначає потребу в доступній та зрозумілій інформації для суб’єктів даних щодо обробки їхніх даних. Відкритість є фундаментальною вимогою для підтримки довіри між організаціями та громадянами. Надання можливості контролювати та регулювати свої дані дозволяє суб’єктам даних відігравати більш активну роль в обробці та використанні своїх персональних даних.
Принцип згоди, у свою чергу, підкреслює добровільний та інформований характер дозволу на обробку даних. Згода суб’єкта даних визначає основу для законної обробки персональних даних, забезпечуючи гармонію між правами громадян та інтересами організацій.
Зважаючи на розвиток технологій та зміни в законодавстві, прозорість та згода стають ще більш важливими аспектами. Вони допомагають збудувати довіру між організаціями та громадянами, забезпечити відповідальне використання персональних даних та надати можливість окремим особам контролювати свою власну інформацію.
Посилання
Про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). Регламент Європейського парламенту І Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text.
Колодій В.М. Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація. Альманах права. 2012. Вип. 3. С. 42–46.
Волошин Ю.О. Принцип. Юридична енциклопедія: В 6 т. / [за ред. Ю.С. Шемшученко (голова ред. кол.) та ін.]. К. Вид-во «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана. 1998–2004. Т. 5. 2003. С. 110-111.
Зайчук О.В. Принципи права в контексті розвитку загальної теорії держави і права. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/63854/04-Zaychuk.pdf?sequence=1.
Про захист персональних даних. Закон України від 01 червня 2010 р. № 2297-VI. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 34. Ст. 481.
Бєлова М.В., Бєлов Д.М., Виклики та загрози захисту персональних даних у роботі зі штучним інтелектом. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 79(5). 2023. С. 289–294.
Бєлов Д.М., Бєлова М.В., Штучний інтелект в судочинстві та судових рішеннях, потенціал та ризики. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 78(4). Ч. 3. 2023. С. 122–129.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Н. Т. Головацький
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.