Еколого-правові аспекти збройної агресії Російської Федерації проти України

Анотація

У статті досліджуються еколого-правові аспекти збройної агресії Російської Федерації проти України.

Проаналізовано проблеми притягнення держави-агресора до відповідальності за екоцид. Знайшовши законодавче закріплення у національному кримінальному законі (ст. 441 Кримінального кодексу України), екоцид не отримав свого закріплення у міжнародному кримінальному праві. Він не визнаний злочином ні у Римському статуті Міжнародного кримінального суду, ні у будь-якому іншому міжнародному нормативно-правовому акті. Станом на сьогодні злочини росіян проти довкілля можуть розслідуватися Міжнародним кримінальним судом як воєнні злочини. Автор статті підтримує пропозицію щодо необхідності включення злочину екоциду до Римського статуту.

Досліджується еколого-правовий аспект формування міжнародного компенсаційного механізму, складовими якого є: 1) міжнародний реєстр збитків; 2) компенсаційна комісія (яка розглядатиме індивідуальні заяви про компенсацію Російською Федерацією збитків від громадян, компаній та держави); 3) компенсаційний фонд (який накопичуватиме кошти для виплати рішень комісії, в тому числі за рахунок конфіскованих російських активів).

Проаналізовано механізм відшкодування екологічної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та запропоновано шляхи його оптимізації. В основу майбутнього компенсаційного механізму має бути покладено «підхід екосистемних послуг», що дозволить значно збільшити розмір екологічної шкоди, що сплачуватиме Російська Федерація Україні.

Досліджено та проаналізовано міжнародну практику компенсації екологічної шкоди, завданої агресором у результаті воєнних дій та тимчасової окупації.

Автором наголошено на необхідності реформування державної системи моніторингу довкілля. Не маючи достовірних даних моніторингу, складно довести причинно-наслідковий зв’язок між протиправними діями держави-агресора та шкодою, заподіяною довкіллю.