Проблемні питання міжнародно-правового регулювання використання, відтворення й охорони об’єктів рослинного світу, що знаходяться під особливою охороною

Анотація

Стаття присвячена дослідженню деяких аспектів питання міжнародно-правового регулювання використання, відтворення й охорони об’єктів рослинного світу, що знаходяться під особливою охороною. Адже нажаль, розширення сфери міжнародного екологічного права адекватно не відбивається на стані навколишнього середовища. Глобального характеру зараз набули проблеми зміни клімату, руйнування озонового шару Землі, вирубки тропічних лісів, опустелювання, збереження мігруючих видів тварин, риб та птахів, транскордонного забруднення води й атмосферного повітря, стихійних природних лих, збереження біологічного різноманіття та природної спадщини людства, що безпосередньо впливає на флору. У високоякісному навколишньому середовищі, дбайливому використанні природних ресурсів і справедливому розподілі доходів у галузі природокористування зацікавлена кожна людина світу. Проте чинне міжнародне екологічне право не є достатньо досконалим засобом для розв’язання проблеми регулювання використання, відтворення й охорони об’єктів рослинного світу, що знаходяться під особливою охороною. Воно, зокрема, належним чином не систематизоване і не кодифіковане.

Проаналізовано, що означену у статті проблему не вирішують чинні міжнародно-правові акти загального характеру – Стокгольмська декларація з навколишнього середовища, Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку (1992 р.), Всесвітня хартія природи (1982 р.). Ці документи не мають обов’язкової юридичної сили і не є системоутворюючими для міжнародного екологічного права. Інші міжнародні еколого-правові акти не мають універсального характеру. Вони приймалися у різний час, різними суб’єктами і містять чимало прогалин. Нерідко документи мають декларативний характер, є суперечливими між собою і не базуються на сучасній міжнародно-правовій доктрині розвитку екологічного права.