Проблеми реалізації колективних трудових прав за межами трудових правовідносин

Анотація

Актуальність проблематики, яка висвітлюється у цій статті, зумовлена впливом інформаційних технологій на сферу праці, трансформацією ознак «класичних» трудових відносин та необхідністю переосмислення категорій «працівник» і «роботодавець» з метою забезпечення реалізації колективних трудових прав як-то права на об’єднання, ведення колективних переговорів та колективні дії усіма працюючими незалежно від форми залучення до трудової діяльності, перш за все, залежними самозайнятими особами.

Наголошено на тому, що МОП, ЄКСП у висновках своїх наглядових органів, а також Суд ЄС в своїх рішеннях використовують широкий підхід до тлумачення поняття «працівник», включаючи до нього, в тому числі самозайнятих осіб, зокрема, в контексті реалізації права на об’єднання та ведення колективних переговорів. Наведено досвід окремих європейських країн, зокрема, Франції, Польщі, щодо законодавчого закріплення основоположних трудових прав для самозайнятих осіб. На прикладі рішення Верховного Суду Великої Британії та суду Іспанії по справі кур’єрів Deliveroo продемонстровано неоднакові підходи судів у різних юрисдикціях до вирішення питання щодо правового статусу працівників платформ.

Констатовано, що в Україні на сьогодні одне з основоположних трудових прав – право на об’єднання у профспілку de jure не обмежене наявністю трудових відносин чи статусу найманого працівника. Водночас реалізація права на ведення колективних переговорів, укладення колективних договорів та права на колективні дії для захисту своїх прав, які є невід’ємною складовою права на свободу об’єднання, de facto можлива лише тими, хто перебуває у трудових правовідносинах на підставі трудового договору та має статус саме найманого працівника. Як один з варіантів вирішення цієї проблеми в національному законодавстві запропоновано запровадити широку категорію «ті, які працюють», що застосовуватиметься виключно для цілей об’єднання в профспілки, реалізації права на ведення колективних переговорів, укладення колективних договорів та колективні дії. Таке визначення має бути відокремлено від визначення вузького поняття найманого працівника за трудовим договором, що використовується в контексті індивідуальних трудових правовідносин.