Особливості судових рішень, що ухвалюються за результатами розгляду відокремлених проваджень
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.1.61Ключові слова:
банкрутство, судове рішення, відокремлене провадження, господарське судочинство, господарський процес, господарський судАнотація
У статті досліджено особливості судових рішень, що ухвалюються за результатами розгляду відокремлених проваджень. Підкреслено, що банкрутство треба розуміти не тільки як механізм ліквідації юридичної особи чи звільнення від боргів фізичних осіб, а й механізм відновлення платоспроможності. В процесі банкрутства іноді виявляється необхідність розгляду майнових спорів, стороною в яких є боржник. Таким чином, виникає особливий вид провадження у процедурі банкрутства – відокремлене провадження, яке спрямовано на відновлення платоспроможності фізичних або юридичних осіб та задоволення вимог кредиторів. Від того яке буде ухвалено рішення в цих провадженнях, залежить виконання мети господарського судочинства – ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Проаналізовано принципи на підставі яких ухвалюється рішення, а саме принципи верховенства права, законності та обґрунтованості. Досліджено взаємозв’язок між рішеннями ухваленими в порядку розгляду справи про банкрутство та відокремленого провадження. Судові рішення, ухвалені в порядку відокремленого провадження базуються на принципах, які вироблені усталеною європейською судовою практикою. Їх особливістю є те, що вони також, як й рішення у справи про банкрутство спрямовані на захист прав боржника та відповідають завданню господарського судочинства визначеному у законодавстві України.
Виокремлено ознаки реалізації принципів при ухваленні судового рішення: відповідність законів, на підставі яких підлягають розгляду і рішенню заявлені вимоги, Конституції України; правильна оцінка зібраних у встановленому законом порядку доказів у справі; встановлення фактичних обставин справи, виходячи із закріпленого процесуальним законом співвідношення активності суду і змагальності сторін; точне встановлення норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню; застосування норм матеріального права, направлених на відновлення порушених суб’єктивних прав та інтересів, що охороняються законом, з урахуванням фактичних обставин справи.
Зазначено, що ухвалення рішень у господарському суді спрямовано на вирішення спорів, забезпечення справедливості, захист прав, створення правових прецедентів і підтримки порядку у економічній сфері. Судові рішення виступають як основа правової системи, сприяючи ефективному та справедливому здійсненню правосуддя.
Посилання
Кодекс України з процедур банкрутства: Закон України від 18.10.2018. № 2597-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 19. Ст. 74.
Радзивілюк В., Поляков Р. Проблеми застосування господарсько-процесуальних норм у процедурі банкрутства (неплатоспроможності). Право України. 2020. № 7. С. 147–158.
Поляков Б. Зона вирішення. Юридична практика. 2017. № 24(1016). URL: https://pravo.ua/articles/zona-razreshenija/.
Антощук С.І. Щодо поняття та правової природи відокремленого провадження у процедурі банкрутства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2021. № 54. Т. 2. С. 34–38.
Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06 листопада 1991 р. № 1798-XII. Офіційний веб-портал Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12/ed20200523#Text.
Пухтецька А.А. Принцип верховенства права: сучасні європейські доктрини як орієнтир для реформування національного законодавства. Вісник Національної академії наук України. 2010. № 3. С. 33–43.
Про верховенство права: доповідь Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) на 86-му пленарному засіданні (м. Венеція, 25-26 березня 2011 року). Право України. 2019. № 11. С. 14–38.
Ніколенко Л.М. Верховенство права як основоположний принцип права та економіки: Актуальні проблеми господарського права і господарського процесу: Матеріали круглого столу (м. Київ, 9 листопада 2018 р.) К.: Видавництво Ліра-К, 2018. С. 118–121.
Ніколенко Л.М. Принципи законності та гласності розгляду справ у господарському судочинстві. Судова апеляція. 2008. № 3. С. 76–81.
Гурин М.О. Визнання недійсними правочинів боржника у процедурі банкрутства. Дис. к.ю.н. за спеціальністю 12.00.04 – Господарське право; господарсько-процесуальне право. Донецький державний університет внутрішніх справ. Кропивницький, 2022. 208 с.
Жуков С.В. Проблемні питання визнання недійсними правочинів боржника у справі про банкрутство: Актуальні проблеми процедур банкрутства в Україні та міжнародний досвід врегулювання неплатоспроможності. матеріали Міжн.наук.-практ. конф. (м. Київ, 18 жовтня 2019). К., 2019. С. 51–65.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ю. С. Федоренко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.