Мета та принципи державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг

Анотація

Необхідність стабільного розвитку та ефективного використання інструментів ринків небанківських фінансових послуг, а також недосконалість чинного законодавства у цій сфері характеризують безумовну актуальність теми даної статті. Метою статті є визначити мету державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, поняття принципів державного регулювання професійної фінансової діяльності, а також виділити та проаналізувати основні принципи такого регулювання.

Зазначається, що одним із основних елементів державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг є мета такого регулювання. З огляду на проаналізовані наукові позиції та законодавчі положення, робиться висновок, що основною метою державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг є: 1) забезпечення прозорості, надійності і відкритості на ринках небанківських фінансових послуг; 2) координація діяльності органів державної влади з питань функціонування ринків небанківських фінансових послуг; 3) захист прав, законних інтересів та задоволення соціально-економічних потреб споживачів небанківських фінансових послуг; 4) запобігання зловживанням і порушенням на ринках небанківських фінансових послуг.

Пропонується визначати принципи державного регулювання професійної фінансової діяльності як закріплені в правових нормах головні ідеї, вихідні засади, загальні положення здійснення Регуляторами сукупності заходів щодо упорядкування, контролю та нагляду за діяльністю небанківських організацій та інших учасників ринків небанківських фінансових послуг з метою створення сприятливих умов для їх функціонування, запобігання і протидії зловживанням і порушенням на ринках небанківських фінансових послуг та забезпечення захисту законних інтересів клієнтів.

Виділяються основні принципи державного регулювання професійної фінансової діяльності: принцип законності; принцип співмірності (пропорційності); принцип гарантування прав і законних інтересів учасників ринку фінансових послуг (зокрема прав споживачів); принцип оцінювання Регуляторами правочинів, операцій, обставин та подій з урахуванням їх економічного та фактичного змісту; принцип обов’язковості ліцензування професійної фінансової діяльності; принцип виключності професійної фінансової діяльності.