Особливості правового статусу кредиторів та їх представницьких органів у справах про банкрутство товариств з обмеженою відповідальністю

Анотація

У статті досліджено правовий статус кредиторів та їх представницьких органів у справах про банкрутство товариств з обмеженою відповідальністю. Зазначено, що одним із основних завдань Кодексу України з процедур банкрутства є задоволення вимог кредиторів. На підставі судової практики визначено, що обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів. Отже, призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Надважливим завданням є розроблення та застосування ефективного механізму взаємодії кредиторів з іншими учасниками проваджень у справах про банкрутство, закріплення на законодавчому рівні та в практичному аспекті належної регламентації правового статусу кредиторів з метою забезпечення їх дієвими засобами захисту від недобросовісної поведінки інших учасників процедур банкрутства та справедливого задоволення їх вимог. Запропоновано, зокрема, внести зміни до ряду положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, до частини другої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та викласти її визначеній автором редакції, повернути положення частини другої статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тощо. Проаналізовано особливості правового статусу забезпечених, поточних, конкурсних кредиторів у справах про банкрутство товариств з обмеженою відповідальністю. Акцентовано увагу на те, що з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства порівняно із попереднім Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» покращився захист прав та законних інтересів забезпечених кредиторів шляхом удосконалення нормативно-правового регулювання процедур банкрутства. Зроблено висновок, що взаємодія кредиторів між собою відбувається шляхом скликання та проведення зборів кредиторів та прийняття рішення про створення представницького органу - комітету кредиторів, визначення його кількісного складу і обрання його членів. При цьому, кредитори товариств мають враховувати та зважати на права та законні інтереси один одного, дотримуючись принципів неприпустимості зловживання правами, змагальності та законності.