Історико-правові аспекти формування академічного середовища в Україні Х-ХІІ ст.ст. (господарсько-правовий аспект)

Анотація

У статті досліджуються історико-правові аспекти господарсько-правового режиму майна найстаріших наукових осередків Київської Русі кінця Х – початку ХІІ ст.ст.

Досліджено, що в Київській Русі, як однієї із могутніх держав Європи X–XII ст. починаючи із Х ст. спостерігався значний розвиток освіти, письменства і науки, що пов’язано із Хрещенням Володимиром Великим Русі, запровадженням візантійського, канонічного права та формуванням оригінальної давньоруської державно-правової думки.

Встановлено, що особливого розвитку освіта і наука набули при Великому князі Ярославі Мудрому наприкінці Х ст. та формуванням першого в Україні центра національної науки – наукового осередку «Академія Ярослава», що була створена при Софійському Соборі у 1037 р.

З’ясовано, що діяльність «Академії Ярослава» ґрунтувалася, як на національних традиціях, так і з використанням античного і болгаро-візантійського досвіду.

Зазначено, що діяльність «Академії Ярослава» характеризувалась наявністю широкого спектра наукових напрямів: перекладацькою діяльності, створенням власних літературних творів та перших юридичних пам’яток («Правда Руська»).

Встановлено, що «Академію Ярослава» доцільно вважати першим науковим академічним середовищем на території середньовічної України, що діяв у форматі відродження і поширення наукових знань та створення власних наукових творів.

Зазначено, що одним із важливих питань, діяльності «Академії Ярослава» є дослідження господарсько-правового режиму її майна. У статті проаналізовано правове регулювання права власності на землю за часів Київської Русі, у тому числі і право власності на землю церкви, зокрема Київської митрополії. З’ясовано, що інститут митрополії передбачав право на самостійну церковно-адміністративну діяльність у внутрішніх справах своєї єпархії. Встановлено, що управління церковним майном здійснювалось, відповідно до церковних уставів.

Зроблено висновок, господарське відання майном «Академії Ярослава» здійснювала Київська митрополія, якій належало право управління церковним майном, що формувалась за рахунок «князівської десятини», як відрахування на користь Церкви (Київської митрополії) та прибутків від «церковних судів».