Вплив мікротранзакцій на геймбліфікацію цифрових ігор

Анотація

У даній статті розкривається вплив мікротранзакцій як форми монетизації ігрового контенту та подальшу азартифікацію цифрових ігор та відеоігор. Розглядається взаємозв’язок між азартними іграми та монетизованими відеоіграми, а також досліджується сутність геймбліфікації відеоігор як форми медіа-конвергенції і практики поширення азартних ігор у суспільстві. Основним предметом дослідження виступає питання того, чи призводить користування монетозованим ігровим контентом до лудоманії, оскільки на відміну від азартних ігор, в які за законодавством більшості країн дозволено мати доступ з досягненням повноліття, монетизований ігровий контент не має вікових обмежень, і таким чином може впливати на ще не сформовану дитячу (підліткову) психіку. Незважаючи на те, що мікротрназакції в ігровій індустрії можуть забезпечити додаткові потоки на підтримку розробки відеоігор, дослідження показують і наявність так званих «хижацьких» схем монетизації.

В статті приводяться експериментальні дослідження гри у симульовані азартні ігри (такі як соціальні ігри казино, купівлі лутбоксів тощо) підлітками і їх переходу до азартних ігор після досягнення повноліття.

Акцентується увага на різних підходах до геймбліфікації цифрових та відеоігор. Від позицій того, що мікротранзації у відеоіграх не впливають на когнітивну поведінку у подальшому і не призводять до схильності азартних ігор, до того, що мікротранзакції негативно впливають на культуру відеоігор, оскільки не тільки призводять до залежності, але й створюють дисбаланс у спільності геймерів. Останнє пояснюється тим, що часто, щоб досягти чого-небудь у цифровій грі потрібно потратити навіть декілька десятків годин, мікротранзакції дозволяють скоротити цей час до мінімуму за певну суму коштів. У будь-якому разі дане питання є непростим не тільки з соціальної та психологічної точки зору, а й з юридичної та економічної, а тому потребує додаткових досліджень.